Амплуа і специфіка трактування тенорових партій у операх Г.Ф. Генделя (на прикладі опери «Радаміст»)
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.21(2).2025.345203Ключові слова:
оперна творчість Г.Ф. Генделя, опера-seria, опера «Радаміст», музична драматургія, партія тенораАнотація
Вивчено оперну творчість видатного німецького композитора доби бароко Г.Ф. Генделя із метою визначення амплуа і специфіки трактування партії тенора. Встановлено, що протягом різних періодів творчості композитора (гамбурзького, італійського, лондонського) було написано понад 40 оперних творів і що переважна більшість із них представляє жанр опери-seria.
Окрему увагу приділено опері «Радаміст» (1720), створеній у період першої Королівської академії музики (1720–1728). Виявлено, що ознакою цього етапу (протягом якого було написано 14 опер), є емансипація та зростання значення тенорової партії, перетворення амплуа тенорів на оперних злодіїв, а також практика залучення до виконання цих ролей співаків із виразними акторськими здібностями.
Проаналізовано сюжет опери «Радаміст», що ґрунтується на історичних подіях, пов’язаних з іберійсько-вірменською війною початку I тис. н. е. За канонами жанру, в цій опері-seria на три дії поєднані мотиви війни та кохання. Конфлікт між вірменським царем Тірідатом і фракійським (іберійським) принцом Радамістом, який розгортається довкола боротьби за Зенобію, дружину останнього, відтворено за матеріалами XII книги «Анналів» давньоримського історика Публія Корнелія Тацита, використаними лібретистом Доменіко Лаллі.
Визначено, що в опері «Радаміст» відбувається поляризація сил добра і зла. Ліричні персонажі опери (Радаміст, Зенобія, Поліссена), партії яких призначені для чоловічих і жіночих сопрано, уособлюють ідею добра. Натомість носієм зла виступає цар Вірменії Тірідат, єдина тенорова партія у виставі. Вокальна партія Тірідата, занотована в теноровому ключі та позначена високою теситурою, насичена войовничими інтонаціями, які виявляються передусім у віртуозних аріях, що безпосередньо втілює натуру антагоніста.
Після смерті Г.Ф. Генделя слава його знаменитих опер була затьмарена ораторіями пізнього періоду творчості. Епоха сценічного відродження оперної спадщини композитора настала у XX столітті та триває дотепер. Це стосується й опери «Радаміст».
Посилання
Bashmakova, N., & Okipna, T. (2019). Ariyi H.F. Hendelya v akademichnomu repertuari suchasnoho spivaka (vykonavski aspekty) [Arias of G.F. Handel in the academic repertoire of a modern singer (performance aspects)]. Muzykoznavcha dumka Dnipropetrovshchyny, 16, 97–109 [in Ukrainian].
Cherkashyna-Gubarenko, M. (2004). Opery Hendelya u dzerkali teoriyi ta praktyky [Handel’s operas in the mirror of theory and practice]. Ukrayinske muzykoznavstvo, 33, 355–366 [in Ukrainian].
Corago (n.d.). Repertorio e archivio di libretti del melodramma italiano dal 1600 al 1900 [Repertory and archive of Italian opera librettos from 1600 to 1900]. Retrieved from http://corago.unibo.it/ [in Italian].
Dean, W., & Knapp, J.M. (2009). Handel’s operas 1704–1726 (Reprinted ed.; originally published 1987, 1995). Boydell Press.
Handel, H.F. (1875). Radamisto: Opera in tre Atti [Radamisto: Opera in three acts]. Leipzig [in Italian].
Hogwood, C. (2007). Handel. London: Thames & Hudson.
Kopot, I. (1996). Operna tvorchist H. F. Hendelya v konteksti idey yevropeyskoho prosvitnytstva [Operatic works of G. F. Handel in the context of the ideas of European enlightenment] (Abstract of dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music. Kyiv, Ukraine) [in Ukrainian].
Oganezova-Grygorenko, O.V. (2021). Tembr-amplua yak osnova muzychnoho obrazu u vokalnomu mystetstvi [Timbre-role as the basis of a musical image in vocal art]. In Modern Ukrainian musicology: From musical artefacts to humanistic universals (pp. 440–459). Riga: Baltija Publishing [in Ukrainian].
Openjko, V. (2019). Operna spadshchyna H. F. Hendelya: mynule i suchasne [Opera heritage by G. F. Handel: Past and present]. Retrieved from http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/5679/1/Openko [in Ukrainian].
Quell’usignolo (n.d.). Le site des premiers interprètes baroques et classiques. Le registre des chanteurs des XVII et XVIII siècles. [The website of the first Baroque and Classical performers. The register of singers from the 17th and 18th centuries] Retrieved from http://www.quellusignolo.fr/index.html [in French].
Radamisto. Libretto di opera (1720). [Radamisto. Opera libretto]. London: Printed for Tho Wood in Little Britain [in Italian].
Rolland, R. (2007). Handel. Rolland Press [in French].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.
Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.
Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/
