Політика рецензування

Усі наукові матеріали, що надходять до редакції журналу «Художня культура. Актуальні проблеми», проходять обов’язковий редакційний відбір і наукове рецензування перед ухваленням рішення про публікацію.

Метою рецензування є забезпечення наукової якості публікацій, перевірка їхньої відповідності тематичному профілю журналу, стандартам академічної доброчесності, вимогам до наукової новизни, аргументованості, методологічної коректності та академічного стилю.

Тип рецензування

Журнал застосовує процедуру подвійного сліпого рецензування (double-blind peer review). Це означає, що:

  • автори не знають, хто рецензує їхній рукопис;
  • рецензенти не отримують інформації про авторство рукопису;
  • редакція забезпечує анонімізацію матеріалів, переданих на рецензування.

Кожен рукопис, допущений до рецензування, оцінюють щонайменше два незалежні рецензенти, які мають належну фахову компетентність у відповідній галузі дослідження.

Первинний редакційний розгляд

Перед переданням рукопису на рецензування редакція здійснює первинний розгляд матеріалу. На цьому етапі перевіряється:

  • відповідність статті тематичному профілю журналу;
  • відповідність формальним вимогам до оформлення;
  • наявність необхідних структурних елементів наукової статті;
  • дотримання правил анонімізації рукопису для сліпого рецензування;
  • відсутність очевидних ознак академічної недоброчесності;
  • оригінальність матеріалу та відсутність інформації про його одночасний розгляд в інших виданнях.

Редакція може повернути матеріал автору без направлення на рецензування, якщо рукопис не відповідає профілю журналу, не дотримується технічних вимог або містить суттєві порушення академічних стандартів.

Добір рецензентів

Рецензентів добирає редакція з урахуванням наукового профілю рукопису, фахової компетентності, дослідницького досвіду та відсутності конфлікту інтересів.

До рецензування не залучаються особи, які:

  • перебувають у прямій професійній, службовій або особистій залежності від автора;
  • є співавторами автора у недавніх публікаціях чи проєктах;
  • мають інший потенційний конфлікт інтересів, що може вплинути на неупередженість оцінки.

У разі наявності реального або потенційного конфлікту інтересів рецензент зобов’язаний невідкладно повідомити про це редакцію і відмовитися від рецензування.

Критерії оцінювання рукопису

Під час рецензування оцінюються, зокрема:

  • відповідність тематики статті науковому профілю журналу;
  • актуальність і наукова новизна дослідження;
  • теоретична і методологічна обґрунтованість;
  • логічність структури та послідовність викладу;
  • повнота аналізу попередніх досліджень;
  • аргументованість висновків;
  • коректність використання джерел, цитування та бібліографічного оформлення;
  • академічна мова, стилістична якість і фаховий рівень викладу.

Для мистецтвознавчих, культурологічних та гуманітарних досліджень особлива увага також приділяється коректності інтерпретації мистецьких явищ, якості роботи з візуальними, музичними, архівними чи іншими культурними матеріалами та відповідності дослідницького інструментарію поставленій меті.

Можливі редакційні рішення

За результатами рецензування та редакційного розгляду щодо рукопису може бути ухвалене одне з таких рішень:

  1. прийняти до публікації без змін;
  2. прийняти до публікації після незначного доопрацювання;
  3. повторно розглянути після суттєвого доопрацювання;
  4. відхилити рукопис.

Доопрацювання рукопису автором

Якщо рецензенти рекомендують внести зміни, рукопис повертається автору на доопрацювання разом із зауваженнями та рекомендаціями в обсязі, який редакція вважає можливим передати без порушення конфіденційності процедури.

Автор подає доопрацьовану версію рукопису в установлені редакцією строки. За потреби доопрацьований текст може бути повторно надісланий тим самим або іншим рецензентам.

Невиконання суттєвих редакційних або рецензійних зауважень може бути підставою для відхилення матеріалу.

Строки рецензування

Редакція прагне забезпечити своєчасний і фаховий розгляд рукописів. З урахуванням поточної практики журналу рішення щодо публікації, як правило, ухвалюється протягом до двох місяців після завершення відповідного періоду прийому матеріалів до відповідного випуску, однак фактичний строк може змінюватися залежно від тематики рукопису, складності рецензування, оперативності отримання висновків і необхідності доопрацювання.

Конфіденційність і етичні засади рецензування

Рукописи, передані на рецензування, розглядаються як конфіденційні документи. Вони не можуть передаватися третім особам або використовуватися рецензентом у власних дослідницьких, публікаційних чи інших цілях без письмового дозволу редакції.

Рецензування має здійснюватися:

  • неупереджено;
  • добросовісно;
  • аргументовано;
  • з повагою до автора;
  • без дискримінації за інституційною належністю, науковим статусом, громадянством, мовою, статтю, релігійними чи політичними поглядами.

У разі виявлення ознак плагіату, фабрикації, фальсифікації, маніпуляції з авторством або інших порушень академічної доброчесності рецензент повинен повідомити про це редакцію. Порядок реагування на такі випадки детально визначається окремими сторінками «Публікаційна етика» та «Політика щодо плагіату».

Рецензування матеріалів членів редакційної колегії та пов’язаних осіб

Якщо автором або співавтором подання є член редакційної колегії, редакційної ради чи інша особа, пов’язана з управлінням журналом, такий матеріал проходить незалежне рецензування на загальних підставах без участі цієї особи в ухваленні редакційного рішення.

Завершальне рішення

Остаточне рішення щодо публікації рукопису ухвалює редакція журналу на підставі висновків рецензентів, результатів редакційного розгляду та відповідності рукопису науковим, етичним і технічним вимогам видання.