Концепт антропоцентризму та його втілення в фільмах Кіри Муратової

Анотація

Запропонована тема є актуальною у контексті досліджень такого вагомого, непересічного та загадкового явища, як екранний світ Кіри Муратової. Розглянуто творчість режисера з позицій антропоцентричного підходу, що передбачає виявлення загальних тенденцій в еволюції поглядів Муратової, чиї фільми неможливо вивчати без врахування історичних періодів, у які вона жила та працювала. Перші самостійні муратівські фільми, створені в радянську епоху, зазнавали остракізму, обмежень та заборон. Період Перебудови став часом своєрідної «сатисфакції» для Муратової, відкривши її картинам доступ до глядача. Кар’єра майстра досягала розквіту у роки незалежності України, коли Кіра Муратова отримала можливість знімати майже без обмежень свободи самовияву.

Визначено умовну періодизацію творчого спадку майстра та висвітлено особливості авторської кіноантропології в фільмах різних періодів. Насамперед артикульовано динаміку змін в інтерпретації Кірою Муратовою принципів антропоцентризму — від ранніх фільмів режисера, що позначені рисами (нео)модернізму, до екранних досліджень типології людського у творах «пізнього», постмодерністичного етапу. Наголошено на особливостях підходу до мовлення персонажів, зокрема, наявність словесних тавтологій осмислено через принцип антропоцентризму, відповідно до якого мова перебуває у міцному зв’язку з людиною, її діяльністю та культурою. Виявлено логіку внутрішніх зв’язків між фільмами режисера, попри програмну еклектику кожного твору.