Іван Віцько — знаний новатор формотворення і декорування фарфору України

Автор(и)

  • Олексій Роготченко Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Україна https://orcid.org/0000-0003-4631-8260
  • Олександр Крюк Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-8908-7090

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(2).2023.294641

Ключові слова:

тонка кераміка, фарфор, декоративно-прикладне мистецтво, Україна, друга половина ХХ — початок ХХІ століть

Анотація

Художня кераміка України другої половини ХХ — початку ХХІ століть позначена синтезом традицій народного мистецтва та інноваційних технологічних здобутків. Визначено, що у період стрімких політичних і соціокультурних змін відбувалися й трансформації декоративно-прикладного мистецтва, зокрема тонкої кераміки. Виявлено, що однією з ключових персоналій, яка збагатила вітчизняний фарфор, був Іван Михайлович Віцько. Нині необхідно розкрити культурну спадщину майстра, джерела інспірацій його творчих пошуків і експериментів у виробництві тонкостінних творів.

Посилання

Kara-Vasylieva, T. & Chehusova Z. (2005). Dekoratyvne mystetstvo Ukrainy XX stolittia: u poshukakh “velykoho” styliu [Decorative art of Ukraine of the 20th century: in search of a “major” style]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Khanko, V. (1995). Vitsko I. M. [Ivan Vitsko]. In Mystetstvo Ukrainy: Entsyklopediia, vol. 1 (p. 357). Kyiv: “Ukrainska entsyklopediia” im. M. P. Bazhana [in Ukrainian].

Khanko, V. (1996). Portseliana Ivana Vitska. [Porcelain of Ivan Vitsko]. Artaniya, 2, 79 [in Ukrainian].

Khanko, V. (2000). Dukh portseliany Ivana Vitska [The spirit of Ivan Vitsko’s porcelain]. Obrazotvorche mystetstvo, 1/2, 92–93 [in Ukrainian].

Kovalchuk, O. (2020). Narodnyi khudozhnyk Ukrainy, maister Ukrainskoho farforu [People’s Artist of Ukraine, the master of Ukrainian porcelain]. URL: https://www.calameo.com/read/0062304712c5445e8d22a [in Ukrainian].

Shkolna, O. (2014). Pamiati slavetnoho maistra ukrainskoho farforu, Narodnoho khudozhnyka Ukrainy Ivana Mykhailovycha Vitska. [In memory of the famous master of Ukrainian porcelain, People’s Artist of Ukraine Ivan Mykhailovych Vitsk]. Pratsi Tsentru pamiatkoznavstva, 26, 231–246 [in Ukrainian].

Vitsko, V. (2005). Zhyttievyi i tvorchyi shliakh narodnoho khudozhnyka Ukrainy Ivana Mykhailovycha Vitska [Life and creative path of the People’s Artist of Ukraine Ivan Mykhailovych Vitsko]. Poltava: (n. p.). [in Ukrainian].

Zinenko, T. (2010). Poltavska shkola khudozhnoi keramiky u kulturotvorchomu stanovlenni rehionu: Dosvid, realii, perspektyvy [Poltava School of Artistic Ceramics in the cultural formation of the region: Experience, realities, prospects]. MIST: Mystetstvo, istoriia, suchasnist, teoriia, 7, 52–55.

Zinenko, T. “Portselianovyi slid” u zhytti i tvorchosti khudozhnyka Ivana Vitska [“Porcelain mark” in the life and work of the artist Ivan Vitsko]. In Tezy 73-yi naukovoi konferentsii profesoriv, vykladachiv, naukovykh pratsivnykiv, aspirantiv ta studentiv universytetu. 21 kvitnia — 13 travnia 2021 r., vol. 2 (pp. 145–147). Poltava: (n. p.) [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-29

Як цитувати

Роготченко, О., & Крюк, О. (2023). Іван Віцько — знаний новатор формотворення і декорування фарфору України. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (19(2), 128–131. https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(2).2023.294641

Номер

№ 19(2) (2023)

Розділ

КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ І ОСОБИСТІСТЬ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/