Естетика чистої негативності: (Стаття перша. Методологічні засади розуміння феномену естетики негативності)

Автор(и)

  • Марія Шкепу Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Україна https://orcid.org/0000-0003-0210-4674

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(2).2023.294635

Ключові слова:

естетика негативності, внутрішня форма, зовнішня форма, основа, міра людини, перетворені форми, трансфузія форм

Анотація

Семантика сучасного часопростору, в якому опинилося людство, не усвідомлена адекватно трансформаціям, які відбуваються в ній із сутністю людини. Інвазія похідних рефлексій теоретичних досліджень спричинена нехтуванням змісту фундаментальної основи та фундаментальних суперечностей історії, які перетворилися на помсту за ігнорування їх. Обумовлена цими причинами деградація і розпад гносеологічного каркасу теоретичного пізнання нівелює ефективність теоретичних рефлексій, адже частковості можна вивчати через ціле, але ціле не можна розуміти за частковостями. Але і частковості деструктуйовані, оскільки категорії пізнання періоду постмодерну деонтологізовані і деконструйовані так, як це описував Ж. Дерріда. На відміну від універсальних категорій класичного періоду, які, будучи єдиною системою, виступали парними, та розриву цієї парності у некласичній добі, посткласика супроводжується розпадом кожної з них. За таких умов відбувається жорстка трансфузія наявних форм буття в негативну семантику. При своїй неочевидності (нерозумінні), ця трансфузія жорстоко відчувається на усіх рівнях соціальних структур. Поранене серце і розгублена свідомість атомізованих, стомлених від себе і від інших індивідів не знаходять собі втіху у викривленій системі суспільних інтересів, де загальнозначуще та індивідуально значуще перебувають у відношенні антиномій. За таких умов відбувається анігіляція розвитку і переміщення сутнісних рис людини у специфічний простір негативної естетики. Це естетика підміни життєвих сенсів сенсами позбавленості, яку Шеллінг вважав визначальною умовою феномену потворного. У статті запропоновано візію методологічних засад розуміння феномену естетики негативності.

Посилання

Adorno, T. (2002). Teoriia estetyky [Aesthetic theory]. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko “Osnovy” [in Ukrainian].

Bosenko, A. (1996). O drugom. Simulyatsiya prostranstv kulturi [On the other. Simulation of the space of culture]. Kyiv: TOO “Vek+” [in Russian].

Cioran, E. (1992). Ispita de a exista. Bucharest: Humanitas [in Romanian].

Ghideanu, T. (1988). Temeiuri critice ale lui J.-P.Sartre. Bucharest: Ediţia ştiinţifică şi enciclopedică [in Romanian].

Hegel, G. W. F. (1974). Entsiklopediya filosofskih nauk: V 3 t [Encyclopedia of philosophy], vol. 1. Moscow: Mysl [in Russian].

Mamardashvili, M. (1991). Psihologicheskaya topologiya puti [Phychological topology of the path]. Tbilisi: Metsniereba [in Russian].

Noica, C. (1978). Sase maladii ale spiritului contemporan. Bucharest: Universul [in Romanian].

Rosenkranz, K. (1853). Aesthetik des Hässlichen. Königsberg. Retrieved from https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rosenkranz1853 [in German].

Sartre, J.-P. (1945). L’age de raison. Paris: Gallimmard [in French].

Shkepu, M. (2010). Estetika bezobraznogo Karla Rozenkrantsa [The Aesthetic of Uglyness of Karl Rosenkranz]. Kyiv: Feniks [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-29

Як цитувати

Шкепу, М. (2023). Естетика чистої негативності: (Стаття перша. Методологічні засади розуміння феномену естетики негативності). Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (19(2), 99–107. https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(2).2023.294635

Номер

№ 19(2) (2023)

Розділ

Методологічні виміри гуманітарних досліджень

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/