Актуалізація нейроестетичних досліджень у полі сучасної екранної культури. Нейроекранологія

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269777

Ключові слова:

neuroaesthetics, screen studies, screen culture, interdisciplinarity, multimodality, cerebral activity

Анотація

Розглянуто особливості чуттєво-емоційного сприйняття екранних творів глядачем з позицій нейронного відгуку— в предметному полі нейроестетики як міждисциплінарної сфери знання на перетині мистецтвознавства, філософії, психології сприйняття та нейронауки. Розкрито історичні підступи до оприявлення закономірностей зв’язку перцептуального посилу та нейтронної відповіді.

У праці окреслено теоретичне й суто практичне значення нейроестетичного знання та інноваційних методик нейродосліджень у вивченні рецепції «екранного продукту». Зокрема — при виявленні алгоритму формування вражень глядача/реципієнта — «споживача» екранної культури. За наукову гіпотезу визначено можливі вектори подальшого розвитку діалектичних зв’язків нейрологічної науки та екранології.

Біографія автора

Ірина Зубавіна, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України

Доктор мистецтвознавства, професор, дійсний член НАМ України, головний науковий співробітник

Посилання

Bartels, A. & Zeki, S. (2004a). Functional Brain Mapping During Free Viewing of Natural Scenes. Human Brain Mapping, 21(2), 75–85. doi: 10.1002/hbm.10153

Bartels, A. & Zeki, S. (2004b). The Chronoarchitecture of the Human Brain-Natural Viewing Conditions Reveal a Time-Based Anatomy of the Brain. Neuroimage, 22(1), 419–33. doi: 10.1016/j.neuroimage.2004.01.007

Brown, S. & Dissanayake, E. (2009) The Arts Are More Than Aesthetics: Neuroaesthetics as Narrow Aesthetics. In: Skov, M. & Vartanian, O. (Eds.). Neuroaesthetics (p. 43–57). Baywood Publishing Company.

Chatterjee, A. (2011). Neuroaesthetics: A Coming of Age Story. Journal of Cognitive Neuroscience, 23(1), 53–62. doi.org/10.1162/jocn.2010.21457

Chatterjee, A. (2014, May 1). Neuroaesthetics. Researchers unravel the biology of beauty and art. https://www.the-scientist.com/cover-story/neuroaesthetics-37572.

Chatterjee. A. & Vartanian, O. (2016). Neuroscience of aesthetics. Annals of the New York Academy of Sciences, 1369(1), 172–194. doi: 10.1111/nyas.13035

Consoli, G. (2015). From Beauty to Knowledge: A New Frame for the Neuropsychological Approach to Aesthetics. Frontiers in Human Neuroscience, 9, Article 290. doi: 10.3389/fnhum.2015.00290

Gerdes, A.B.M., Wieser, M.J., and Alpers, G.W. (2014). Emotional Pictures and Sounds: A Review of Multimodal Interactions of Emotion Cues in Multiple Domains. Frontiers in Psychology, 5, Article 1351. doi: 10.3389/fpsyg.2014.01351

Hasson, U., Landesman O., Knappmeyer, B., Vallines, I., Rubin, N. & Heeger, D.J. (2008). Neurocinematics: The Neuroscience of Film. Projections, 2(1), 1–26. doi:10:3167/proj.2008.020102.

Ishizu, T. & Zeki, S. (2011). Toward A Brain-Based Theory of Beauty. PLoS ONE 6(7), e21852. doi: 10.1371/journal.pone.0021852

Kawabata, H. & Zeki, S. (2004). Neural correlates of beauty. Journal of Neurophysiology, 91, 1699-1705. doi: 10.1152/jn.00696.2003.

Maslow, A. (2004). Motivatsiya i lichnost [Motivation and Personality], trans. A.M. Tatlybayeva. PSYLIB.

Nadal, M., & Skov, M. (2013). Introduction to the special issue: Toward an interdisciplinary neuroaesthetics. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 7(1), 1–12. doi: 10.1037/a0031842

Oliver, V.B. & Hartman, T. (2010). Exploring the role of meaningful experiences in users’ appreciation of “good movies.” Projections: The Journal of Movies and Mind, 4(2), 128–150. doi: 10.3167/proj.2010.040208

Pourtois, G. & Dhar, M. (2013). Integration offace and voice during emotion perception: isthere anything gained for the perceptual system beyond stimulus modality redundancy. In Belin, P., Campanella, S., & Ethofer, T. (Eds.) Integrating Face and Voice in Person Perception, (pp. 181–206). Springer. doi: 10.1007/978-1-4614-3585-3_10

Ramachandran, V. S. (2003). The Emerging Mind (Reith Lectures). Profile Books.

Ramachandran, V. S., & Hirstein, W. (1999). The Science of Art: A Neurological Theory ofAesthetic Experience. Journal of Consciousness Studies, 6(6–7), 15–51.

Sigman, M. (2017). The Secret Life of The Mind: How Your Brain Thinks, Feels, and Decides. Little, Brown and Company, 2017.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-29

Як цитувати

Зубавіна, І. (2022). Актуалізація нейроестетичних досліджень у полі сучасної екранної культури. Нейроекранологія. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (18(2), 45–49. https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269777

Номер

№ 18(2) (2022)

Розділ

CONTEMPORARY ART: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/