Ностальгія як культурний чинник створення прелюдії сі-мінор №10 (ор. 32, 1910) С. Рахманінова у контексті вражень від картини А. Бекліна «Повернення на Батьківщину»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260441

Ключові слова:

ностальгія, метафора дзеркала, творча біографія, романтичні мандри, прелюдія, Б. Мойсейович, С. Рахманінов, картина «Повернення на Батьківщину»

Анотація

Проаналізовано спомин сучасника та друга С. Рахманінова — піаніста Б. Мойсейовича, віднайдено ще один твір, написаний композитором під враженням від картини А. Бекліна «Повернення на Батьківщину» (1887) — Прелюдію сі-мінор №10, ор. 32 (1910). Розглянуто ностальгію як культурний чинник створення С. Рахманіновим музичного твору у контексті вражень від картини А. Бекліна. Наукова і теоретична новизна полягає в тому, що вперше в музичній культурології виявлено ще один програмний твір С. Рахманінова на основі споминів Б. Мойсейовича щодо однієї його зустрічі з С. Рахманіновим. Тож наукові пошуки спрямовано у міждисциплінарне русло в межах культурології. Розширено розуміння взаємозв’язку образотворчого та музичного мистецтва з історичним періодом. Обґрунтовано зміст понять «ностальгія», «метафора дзеркала», «творча біографія», «романтичні мандри». Метою роботи є розгляд ностальгії як культурного чинника у створенні Прелюдії сі-мінор №10 С. Рахманінова. Предметом дослідження є ностальгійність С. Рахманінова у проекції на написання зазначеного музичного твору. Ми зіставили картину А. Бекліна і прелюдію С. Рахманінова та знайшли як спільні, так і відмінні риси у змісті, образи і настрої цих творів. Крім того, розкрито проблематику романтичних мандрів, де розглянуто варіанти романтичного трактування вічної міфологеми шляху: мандрівка якшлях пізнання, поневіряння як прокляття, вигнання або подорож як наближення до нових художніх горизонтів. З’ясовано специфіку написання музичного твору, в якому відчувається безпосередній його стосунок до сфери релігійно-філософських ідей, серед яких найважливішими виявляються ідеї життя — смерті — безсмертя, гріха — спокути — прощення і думка про преображення, що панує над ними.

Біографія автора

Майя Кірдеєва, Національна музична академія України імені П.І. Чайковського

Аспірантка кафедри теорії та історії культури

Посилання

Bakhtin, M. (1979). Estetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of verbal creativity]. Moscow: Iskusstvo.

Bryantseva, V. (1976). Sergey Vasilyevich Rakhmaninov [Sergei Vasilievich Rachmaninov]. 2nd ed. Moscow: Sovetskiy kompozitor.

Svyate Pysmo Novyy Zapovit [New Testament] (2012). Pereklad z davn’ohrets’koyi mytropolyta Ilariona (Ohiyenko). Kyiv: Ukrayins’ke bibliyne tovarystvo.

Apetyan, Z. (Ed.) (1988). Vospominaniya o Rakhmaninove [Memoirs of Rachmaninov], vol. 1. Moscow: Muzyka.

Zilberman, Y. & Tishko, S. (2007). Vladimir Gorovits: ot Chaykovskogo k Rakhmaninovu. (Pyat kommentariyev k maloizvestnomu pis’mu S.V. Rakhmaninova V. S. Gorovitsu) [Vladimir Horowitz: from Tchaikovsky to Rachmaninov. (Five comments on a little-known letter from S.V. Rachmaninov to V. S. Horowitz)], Muzykalnaya akademiya, 2, 125–150.

Keldysh, Yu. (1973). Rakhmaninov i yego vremya [Rachmaninoff and his time]. Moscow: Muzyka

Losev, A. (2001). Dialektika mifa [Dialectic of myth]. Moscow: Mysl.

Moiseyevich, B. (1993). Pamyati Rakhmaninova: [Vospominaniya o S. Rakhmaninove pianista, vykhodtsa iz Rossii] [Rachmaninov, in memoriam: [Memoirs of S. Rachmaninoff, a pianist, a native of Russia]. Transl. R. Adler, Muzykalnaya akademiya, 2, 217–218.

Nikolayevskaya, Y. (2003). Zerkalo kak simvol v muzyke: ot metafory k metafizike obraza [Mirror as a symbol in music: from metaphor to metaphysics of the image] [Candudate thesis, Kharkiv State I. Kotlyarevsky Institute of Arts]. Kharkiv.

Rakhmaninov, S. (1955). Pisma [Correspondence]. Moscow: Muzgiz.

Rakhmaninov, S. (1980). Literaturnoye naslediye [Literary heritage], ed. by Z. Apetyan, vol. 3. Moscow: Sovetskiy kompozitor.

Ron, M. (2004). Metamorfozy obraza zerkala v istorii kultury [Metamorphoses of the image of a mirror in the history of culture] [Candudate dissertation abstract, I. Gertzen Russian State Pedagogical University]. Saint-Petersburg.

Tyshko, S. (2013). Muzyka povynna yty vid sertsya i buty zvernena do sertsya [Music should come from the heart and to be addressed to the heart]. In Kyivsky sezon Serhiya Rakhmaninova. Do 140-richchya z dnya narodzhennya (pp. 10–19). Kyiv: (n. p.).

Eco, U. (2006). Otkrytoye proizvedeniye: Forma i neopredelennost’ vsovremennoĭ poetike [The Open Work: Form and Indeterminacy in Modern Poetics]. Saint-Petersburg: Symposium.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-31

Як цитувати

Кірдеєва, М. (2022). Ностальгія як культурний чинник створення прелюдії сі-мінор №10 (ор. 32, 1910) С. Рахманінова у контексті вражень від картини А. Бекліна «Повернення на Батьківщину». Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (18(1), 140–145. https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260441

Номер

№ 18(1) (2022)

Розділ

КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ І ОСОБИСТІСТЬ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/