Музичне та візуальне в кінематографі: Автономія і синтез

Анотація

Розглянуто окремі етапи теоретичного осмислення та практики використання музики в ігровому кінематографі від початку розвитку звукового кіно й дотепер, які були знаковими у взаємодії музичного і візуального в кіно. Аналіз був проведений з точки зору комунікації музичного і візуального, що історично розгорталася в двох напрямах. Перший — синтез із візуальним зображенням на підґрунті об’єднання спільною ідеєю і підпорядкованості музики візуальній складовій фільму. Другий — здобуття певної автономії, незалежності в загальній структурі екранного твору. Ці процеси комунікації були зумовлені зростанням ролі музики в кіно, подальшим активним використанням композиторами сучасних технологій у творчості. Незважаючи на значущість музичної складової, вагомість її використання у кінотворах минулого й сучасності, питання творчого діалогу музики і зображення в аспекті автономії й синтезу в системі єдиного художнього твору, на нашу думку, досліджені недостатньо, чим і зумовлена актуальність статті. Досліджено важливі аспекти взаємодії музики та візуального ряду в кінематографі. Висвітлено характеристики процесів автономії та синтезу, що відбуваються в кінотворах. Обґрунтовано, що саме у комунікативній взаємодії цих процесів відбуваються суттєві трансформації в кінотворчості. Це впливає на кінцевий результат — сприйняття фільму глядачем. Існування принципів взаємодоповнення — синтезу та контрапункту або ж автономії між музичною та візуальною складовими в системі драматургії екранних творів в історичному розвитку зазнавало різних інтерпретацій. Ці процеси від початку еволюції кіномистецтва і дотепер відбувалися відповідно до потреб суспільства, особливостей культурного розвитку, а також технологій кінотворчості.