Роль автора в мистецтві нових медіа на прикладі композиторських пошуків
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247962Ключові слова:
автор, твір, «смерть автора», постмодернізм, мистецтво, нові медіа, цифрові технології, інтерактивністьАнотація
Проаналізовано концепції авторства, відображені в літературознавчих роботах французьких структуралістів, ідею «кінця часу композиторів» В. Мартинова, а також моделі авторства в культурі нових медіа Л. Мановича. Виявлено, що, з одного боку, означені ідеї ґрунтуються на парадигмі постмодернізму, а, з іншого, відображають вплив цифрових технологій на мистецькі процеси, що згодом підшовхує до формування нових моделей творення та, відповідно, авторства. Унаслідок аналізу мистецьких проєктів останніх десятиліть, зокрема мережевого проєкту Global Mix, інтерактивної фортепіанної п’єси Wiki Piano Net Александра Шуберта, перформансу інтернаціонального колективу Totem Kit-fit, інтерактивної звукової інсталяції Cave of Sounds, програми AIVA — Artificial intelligence Virtual Artist та ін., визначено два вектори використання цифрових технологій у мистецьких процесах. Перший полягає в їхньому залученні як інструменту з метою автоматизації певних процесів або задля розширення засобів виразності. У межах іншого вектора технології стають визначним формотворчим чинником, унаслідок чого часто індетермінований кінцевий результат створюється за мінімальної участі автора. В мистецтві другої половини ХХ — початку ХХІ століття відбулися значні зміни в механізмах творчості та естетичних орієнтирах, які отримали відповідне відобра-ження у сприйнятті статусу автора.
Посилання
Cave of Sounds (n. d.). https://caveofsounds.com/
Chołoniewski, M. (1998). Marek Chołoniewski Global Mix (1998) Zbiorowa Kompozycja Internetowa. GlobalMix. http://globalmix.studiomch.art.pl/
AIVA Technologies (n. d.). AIVA — the artificial intelligence composing emotional soundtrack music. https://www.aiva.ai/
Kollektiv Iиterиatioиal Totem (n. d.). https://www.kollektivtotem.com/
Manovich, L. (2002). Who is the Author? Sampling / Remixing / Open Source. http://manovich.net/content/04-projects/035-mod-els-of-authorship-in-new-media/32_article_2002.pdf
Foucault, M. (1996). Chto takoe avtor? [What is an author?]. In Foucault, M. Volya k istine: Po tu storonu vlasti i seksualnosti. Raboty raznykh let, comp. and transl. S. Tabachnikova. Moscow: Kastal
Schubert, A. (2018). Alexander Schubert — Wiki-Piano.net. http://www.alexanderschubert.net/works/Wiki.php
Zylinska J. (2020). AI Art Machine Visions and Warped Dreams. London: Open Humanities Press.
Barthes, R. (1994). Izbrannye raboty: Semiotika. Poetika [Selected works. Semiotics. Poetics]. Moscow: Progress.
Groys, B. (2018). V potoke [In the flow], transl. A. Fomenko. Moscow: Ad Marginem Press.
Zubareva, A. (2012). Tvorchestvo v epokhu sovremennosti: problem avtorstva Problema avtora v iskusstve — proshloe i nastoyashhee. Kollektivnaya monografiya [Creativity in the contemporary era: The problems of authorship in art—the past and the present. A collective monograph], ed. by Ye. Ovcharova, V. Trofimova. Saint Petersburg: Eidos.
Kristeva, J. (2000). Bakhtin, slovo, dialog, roman [Bakhtin, word, dialog, novel]. In Franczuzskaya semiotika: Ot strukturalizma k post-strukturalizmu, comp. and transl. G. Kosikov (p. 427–457). Moscow: IG Progress.
Paul, C. (2017). Cifrovoe iskusstvo [Digital art]. Moscow: Ad Marginem Press.
Manovich, L. (2018). Yazyk novykh media [The language of new media]. Moscow: Ad Marginem Press.
Martynov, V. (2002). Konec vremeni kompozitorov [The end of the era of composers], afterword by T. Cherednichenko. Moscow: Russkiy put.
Mol, A. et. al. (1975). Iskusstvo i EVM [Art and computer]. Moscow: Mir.
Rakunova, I. (2010). Novye kompozitorskie tekhnologii: Tvorchestvo Ally Zagajkevich [New composing techniques: Works by Alla Zahaikevych]. Kyiv: Feniks.
Rush, M. (2018). Novye media v iskusstve [New media in art]. Moscow: Ad Marginem Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Асматі Чібалашвілі

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.
Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.
Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/
