Трансформації портретування в комунікативному просторі культури на рубежі ХХ–ХХІ століття

Автор(и)

  • Маріанна Абрамова Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5370-582X

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247959

Ключові слова:

портретування, портрет, імідж, цифрові технології, діпфейк

Анотація

Стрімкий розвиток інформаційних та цифрових технологій на рубежі ХХ–ХХІ століть спричиняє суттєві трансформації портретного жанру. Портрет виходить за межі суто художньо-мистецької практики та набуває ознак особливої форми соціальної комунікації. Портретування стає актуальною соціальною практикою в аспекті творення іміджу і таким чином долучається до конструювання нової соціокультурної реальності. В цифрових вимірах сучасності портрет більшою мірою постає не формою осягання особистості, а сособом проєктування «ідеальної моделі» людини в контексті філософської концепції трансгуманізму. Динамічний розвиток портретування у сфері реклами, в масмедіа, соціальних мережах, а також його актуальні модифікації у зв’язку з появою технологій на базі штучного інтелекту (діпфейк тощо) зумовлюють інтерес до фактів та закономірностей, що спричинили зміни як в інтерпретації образу людини, так і у формах її репрезентації в сучасному медіалізованому соціокультурному просторі.

Біографія автора

Маріанна Абрамова, Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України

Аспірантка

Посилання

Andreeva, E. (2007). Postmodernizm: Iskusstvo vtoroy poloviny ХХ — nachala ХХI veka [Postmodernism: art of the second half of the 20th through the early 21st century]. Saint Petersburg: Azbuka-Klassika.

Berger, J. (2018). Portrety [Portraits]. Saint Petersburg: Az buka-Attikus.

Berger, J. (2014). Fotografiya i ee prednaznacheniya [Photography and its purposes]. Moscow: Ad Marginem Press.

Berdyaev, N. (1990). Krizis iskusstva [Crisis of art]. Moscow: Interprint.

Baudrillard, J. (2015). Simulyakryi i simulyatsii [Simulacra and simulation] / transl. A. Kachalov. Moscow: Postum.

Boorstin, D. (1993). Amerikantsyi: Natsionalnyiy opyt [Americans: The national experience]. Moscow: Progress — Litera.

Debord, G. (2000.) Obschestvo spektaklya [The society of the spectacle]. Moscow: Logos.

Elshevskaya G. (2002). Istoriya zhanrov. Portret [The history of genres. A portrait]. Moscow: Galart, 207.

Sontag S. (2002). Pro fotografiyu [On photography], transl. P. Tarashchyka. Kyiv: Osnovi, 189.

Koneva, A. (2011). Moda i imidzh: prezentatsiya individualnosti ili identifikatsionnyie lovushki? [Fashion and image: presentation of individuality or identification traps?]. Kulturologichna dumka, 4, 82–87.

Mirzoev, N. (2019). Kak smotret na mir [How to see the world?]. Moscow: Ad Marginem Press.

Foucault, M. (1977). Slova i veschi. Arheologiya gumanitarnyih nauk [The order of things: An archeology of the human sciences] Moscow: Progress.

Epshteyn, M. (2004). Znak probela. O buduschem gumanitarnyih nauk [Space character. On the future of the humanities]. Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie.

Jacyno, M. (2012). Kultura individualizma [The culture of individualism]. Kharkiv: Gumanitarnyiy tsentr.

Radeev, A. (2012). Jacyno i kultura individualizma [ Jacyno and the culture of individualism]. In Jacyno, M. Kultura individualizma (pp. 6–11). Kharkiv: Gumanitarnyiy tsentr.

Boulding K. E. (1956). The Image: Knowledge in Life and Society. Ann Arbor, MI: University of Michigan Press.

Norbert, W. (1954). The Human Use of Human Beings: Cybernetics and Society, 2nd ed. Garden City, NY: Doubleday.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-30

Як цитувати

Абрамова, М. (2021). Трансформації портретування в комунікативному просторі культури на рубежі ХХ–ХХІ століття. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (17(2), 42–48. https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247959

Номер

№ 17(2) (2021)

Розділ

CONTEMPORARY ART: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Маріанна Абрамова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/