Реставраційна діяльність в Україні в контексті світових пам’яткоохоронних тенденцій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217809

Ключові слова:

еставраційна діряльність; реставрація; пам’ятка; охорона пам’яток; об’єкт культурної спадщини

Анотація

Досліджено поточний стан української реставраційної галузі в контексті розвитку нових світових теоретичних концепцій, зумовлений загрозами та викликами сучасності. Окреслено загальні тенденції до переваг політико-економічних інтересів
над культурними цінностями, визначено суспільну значущість об’єкта мистецтва як вагомий чинник його сталого збереження.
Звернено увагу на особливості розвитку реставраційної діяльності в Україні, виявлено основні вади та проблеми, спрогнозовано шляхи розвитку національної реставраційної галузі в річищі напрацювань світової реставраційної науки. Мета статті полягає у вивченні стану реставраційної справи в Україні, впливу нових світових концепцій та практичних підходів до збереження та розвитку вітчизняної реставрації. Визначено, що основними методами залучення громадськості до пам’яткоохоронних і реставраційних заходів є ревалоризація, комунікація фахівців ізширокою суспільною аудиторією, впровадження освітніх програм для різних вікових груп.

Біографія автора

Олег Рішняк, Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка

кандидат мистецтвознавства, докторант кафедри історії музики Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка,
викладач циклової комісії «Музично-теоретичні дисципліни» Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра

Посилання

Bobrov, Yu.G. (2004) Teoriya restavratsii pamyatnikov iskusstva: zakonomernosti i protivorechiya. Moscow: Edsmit.

Karpov, V. (2020) ‘Paradoksy atestatsii khudozhnykiv-restavratoriv’ in Muzei ta restavratsiia u konteksti zberezhennia kulturnoi spadshchyny: aktualni vyklyky suchasnosti. Materialy V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: Feniks, pp. 293–297.

Cameron, C. (2017) ‘Nuzhno li vosstanavlivat` vsemirnoe nasledie?’, The UNESCO Courier, 2, pp. 56–59 [online]. Available at: https://ru.unesco.org/courier/iyul-sentyabr-2017-g/nuzhno-li-vosstanavlivat-vsemirnoe-nasledie (Accessed 15 September 2020).

Lowenthal, D. (2004) Proshloe — chuzhaya strana. Saint Petersburg: Russkii ostrov.

Tymchenko, T. (2020) ‘Problemy restavratsiinoi osvity v Ukraini’ in Muzei ta restavratsiia u konteksti zberezhennia kulturnoi spadshchyny: aktualni vyklyky suchasnosti. Materialy V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: Feniks. Р. 268–272.

Tsytovych, V. (2020) ‘Restavratsiia stankovoho zhyvopysu v Ukraini v svitli atestatsii khudozhnykiv-restavratoriv 2019 r.’ in Muzei ta restavratsiia u konteksti zberezhennia kulturnoi spadshchyny: aktualni vyklyky suchasnosti. Materialy V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: Feniks, pp. 293–297.

Ashley-Smith J. (2016) ‘Losing the edge: the risk of a decline in practical conservation skills’, Journal of the Institute of Conservation, 39/2, pp. 119–132 [online]. Available at: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/19455224.2016.1210015 (Accessed 15 August

.

Druzik, J.R. (1993) ‘Introduction’ in Nazaroff W.W., Ligocki M.P., Salmon L. G., Cass G. R., Fall T., Jones M.C., Liu H.I. H., Ma T. Airborne particles in museums Los Angeles: The Getty Conservation Institute, pp. 1–3.

Marçal, H.P. (2017) ‘Conservation in an era of participation’, Journal of the Institute of Conservation, 40/2, pp. 97–104.

Muñoz-Viñas, S. (2005) Contemporary Theory of Conservation. Oxford; Burlington, MA: Elsevier Butterworth-Heinemann.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Як цитувати

Рішняк, О. (2020). Реставраційна діяльність в Україні в контексті світових пам’яткоохоронних тенденцій. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (16(2), 153–157. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217809

Номер

№ 16(2) (2020)

Розділ

Історія мистецьких практик та художніх напрямів: Від бароко до модерну

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Олег Рішняк

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/