Естетичні інтенції «Ритуальної сцени» у програмі «Театру жорстокості» Антонена Арто 1930-х років

Автор(и)

  • Наталія Владимирова Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, Україна https://orcid.org/0000-0001-8882-3957
  • Марина Гринишина Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6010-2282

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217801

Анотація

Виявлено естетичні інтенції ритуального кону у сценічній практиці Антонена Арто 1930-х років та у концептуальних положеннях програми крюотичного театру, оприлюднені у книзі «Театр та його двійник» (1938). Методологію дослідження склала комбінація історико-культурного, історико-реконструктивного та структурно-аналітичного методів. Наукова новизна дослідження полягає у пропозиції нової систематизації творчих надбань французького авангардиста та у нетрадиційному для сучасного українського театрознавства погляді на програму крюотичного театру. Постать і творча діяльність Антонена Арто від 1990-хі дотепер перебувають у колі уваги вітчизняних науковців. Водночас не згасав інтерес до них англо- та франкомовного театрознавства. Тож нині настав час переосмислити теоретичні постулати та режисерську практику митця 1930-х, враховуючи наукові надбання світової науки про театр.

Біографії авторів

Наталія Владимирова, Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого

доктор мистецтвознавства, професор

Марина Гринишина, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України

доктор мистецтвознавства, с. н. с.

Посилання

Artaud, A. (2000) Teatr i ego dvoynik: Manifesty. Dramaturgiia. Leksii. Filosofiia teatra, trans. V. Maksimov et al., introduction and comments by V. Maksimov and A. Zubkov. Saint Petersburg; Moscow: Symposium.

Bakanursky, A. (2009) ‘Teatr zhestokosti’ in Bakanursky A., Kornienko, V. Teatralny i dramatychny slovnyk XX stolitiia. Kyiv: Znanniia Ukrainy.

Bakanursky, A. (2017) ‘Antonen Arto’ in Mystetstvoznavstvo XX stolitiia. Kherson: Oldi-plus, pp. 58–62.

Balzac, H. (1955) Pieretta, trans. L. Gurovich. Leningrad: Gosudarstvennoe izdatelstvo khudozhestvennoy literatury.

Brunel, P. (1978) ‘Strindberg et Artaud’, Revue d’Histoire du Theatre, 3. pp. 347–352.

Chugunova, T. (2010) ‘Posleslovie’ in Vitrac, R. Piesy, trans. T.Chugunova. Moscow: Progress-Traditiia, pp. 89–93.

Derrida, J. (1978) ‘“The Theatre ofCruelty” and “La Parole Souffle”’ in Derrida, J. Writing and Difference, trans. A. Bass. Chicago: Chicago University Press.

Esslin, M. (1999) Antonin Artaud: The Man and his Work. London: Calder Publications.

Galtsova, E. (2012) Surrealizm i teatr: K voprosy o teatralnoy estetike fransuzhkogo surrealizma. Moscow: RGGU Press.

Klekovkin, A. (2017) ‘Teatr Antonena Arto’ in Klekovkin, A. Mise en Scene. Ideii. Konsepty. Napriamy. Kyiv: Fenix, pp. 558–572.

Kornienko, N. (2014) Kurbas—Arto: vstrecha—nevstrecha (k probleme obraza iznaka)’, Iskusstvo i kultura, 2(14), pp. 103–107.

Maksimov, V. (2000) ‘Antonen Arto, ego teatr i ego dvoynik’ in Artaud, A. Teatr i ego dvoynik: Manifesty. Dramaturgiia. Leksii. Filosofiia teatra, trans. V. Maksimov et al, introduction and comments by V. Maksimov and A. Zubkov. Saint Petersburg; Moscow: Symposium, pp. 5–36.

Pavis, P. (2006) ‘Teatr i ritualy’ in Pavis, P. Slovnyk teatru, translated by M. Iakubiak, ed. B. Kozak. Lviv: I. Franko LNU Press, pp. 495–497.

Stein, J. (2003) Suchasna dramaturgiia vteorii ta teatralny praktytsi: v 3 tomakh, vol. 2: Symvolizm, surrealism i absurd, trans. N. Kozak, ed.B. Kozak. Lviv: I. Franko LNU Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Як цитувати

Владимирова, Н., & Гринишина, М. (2020). Естетичні інтенції «Ритуальної сцени» у програмі «Театру жорстокості» Антонена Арто 1930-х років. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (16(2), 116–121. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217801

Номер

№ 16(2) (2020)

Розділ

Історія мистецьких практик та художніх напрямів: Від бароко до модерну

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Наталія Владимирова, Марина Гринишина

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/