Академія та імперія: Проєкт Геррі Селдона

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217735

Анотація

Об’єкт дослідження— жанрові особливості ключових праць в історії світового (зокрема й українського) мистецтвознавства, їхні функції й адресати.
Предмет дослідження — функція і, як наслідок, жанр мистецтвознавчого дослідження в історичному вимірі. Метафоричне визначення предмета дослідження навіяно назвою роману «Академія та Імперія» («Foundation and Empire») Айзека Азімова,
котра розкриває конфлікт між глобальною тенденцією до поглинання Імперією і прагненням мистецтвознавства, з огляду на його
роль у національній культурі, зберегти свою суверенність.
Вибудовуючи логічний ланцюжок від мистецтва доби кіберкомунізму до формули мистецтва і культурних сценаріїв, в яких репрезентується арт-об’єкт, а також жанрів мистецтвознавчого дослідження, які ще донедавна забезпечували їхнє функціонування, виявлено зіткнення цієї системи з новітніми академічними стандартами. Тому вимагає — вкотре вже — розв’язання проблеми функції мистецтвознавства у сучасному суспільстві. Адже функція породжує метод, а той, у свою чергу, формує жанр.
Окремі положення цієї публікації було оприлюднено 2020 року на конференціях «Проблеми методології сучасного мистецтвознавства та культурології» і «Культура. Мистецтво. Освіта. Актуальний полілог» в Інституті проблем сучасного мистецтва.

Біографія автора

Олександр Клековкін, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України

доктор мистецтвознавства, завідувач відділу теорії
та історії культури

Посилання

Avanti (1921) ‘Borotba za radyanskyj teatr’, Visty VUCzVK, 223, p. 2.

Asyeyev, Yu. (1970) ‘Dzhorzho Vazari’ in Vazari Dzh. Zhyttyepysy najslavetnishyx zhyvopysciv, skulptoriv ta arxitektoriv. Kyiv: Mystetstvo, pp. 5–19.

Bazen, Zh. (1992) Istoriya istorii iskusstva: Ot Vazari do nashih dney. Moscow: Progress.

Gabrichevskiy, A. (1956) ‘Vazari i ego istoriya iskusstv’ in Vazari Dzh. Zhizneopisaniya naibolee znamenityih zhivopistsev, vayateley i zodchih, vol. 1. Moscow: Iskusstvo, pp. V–ХХI.

Galin (1929) ‘Teakombinat kultury’, Radyanskyj teatr, 4–5, p. 21.

Dzhivelegov, A. (1933) ‘Vazari i Italiya’ in Vazari Dzh. Zhizneopisaniya naibolee znamenityih zhivopistsev, vayateley i zodchih. Moscow, Leningrad: Academia, pp. 13–54.

Kvitka-Osnovyanenko, G. (1981) ‘Istoryya teatra v Kharkove’ in Kvitka-Osnov'yanenko G. Zibr. tvoriv: U 7 t., vol. 7. Kyiv: Naukova dumka, pp. 90–103.

Lazarevskiy, Al. (1901.) Ukrainskie istoricheskie melochi, vol. 1. Kyiv: n.p.

Lunacharskiy, A. (1933) ‘Predislovie’ in Vazari Dzh. Zhizneopisaniya naibolee znamenityih zhivopistsev, vayateley i zodchih, vol. 1. Moscow, Leningrad: Academia, pp. 7–9.

Peretcz, V. (1908) ‘Najblyzhchi zavdannya vyvchennya istoriyi ukrayinskoyi literatury’ in Zapysky Ukrayinskogo naukovogo tovarystva v Kyyevi, vol. 1, pp. 16–24.

‘Protokol zasidannya doslidcho-ideologichnogo byura ARKK vid 5 chervnya 1929 r.’, (1929) Nova generaciya, 6, pp. 59–64.

Rulin, P. (1929) ‘Zavdannya istoriyi ukrayinskogo teatru’inRichnyk ukrayinskogo teatralnogo muzeyu, pp. 9–40.

Florinskiy, T. (1900) Malorusskiy yazyik i ‘ukrayinsko-ruskiy’ literaturnyiy separatizm. Saint_Petersburg: n. p.

Schegolev, S. (1914) Sovremennoe ukrainstvo: ego proishozhdenie, rost i zadachi. Kyiv: Tip. t-va Kushnerev i K°.

Schegolev, S. (1912) Ukrainskoe dvizhenie kak sovremennyiy etap yuzhnorusskogo separatizma. Kyiv: n. p.

Efros, A. (1933) ‘Vazari— pisatel i istorik iskusstva’ in Vazari Dzh. Zhizneopisaniya naibolee znamenityih zhivopistsev, vayateley i zodchih, vol. 1. Moscow, Leningrad: Academia, pp. 55–98.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Як цитувати

Клековкін, О. (2020). Академія та імперія: Проєкт Геррі Селдона. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (16(2), 11–17. https://doi.org/10.31500/1992-5514.16(2).2020.217735

Номер

№ 16(2) (2020)

Розділ

Інституції, концепції, репрезентації

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Олександр Клековкін

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/