Трікстерська сутність феномена «жлобство» у сучасному українському мистецтві

Анотація

Розглянуто культурологічні аспекти феномена «жлобство» та його трікстерську сутність у сучасному образотворчому, літературному та музичному мистецтвах. Не зважаючи на актуальність, проблематика й досі залишається недостатньо дослідженою, хоча і пов’язана згострими питаннями поширення жлобства у всіх соціальних прошарках суспільства, його впливовістю на сучасну українську культуру, що спричинене популяризацією масового мистецтва, формуванням жлобської моделі поведінки, героїзації антигероя. Виявлено спільні та відмінні риси понять «жлоб» і «трікстер», їхнє сучасне розуміння, вплив на сучасне українське мистецтво, трансформаційні процеси в українському суспільстві. Визначено, що феномен «жлобства»— глобальне явище, властиве майже для всіх світових культур, проте воно має свої національні характеристики. Розглянуто історію виникнення мистецького напряму «жлоб-арт» крізь призму трікстерських рис та розкрито його місце у сучасному мистецтві. Виявлено вплив творчості митців-жлобістів на формування ідейно близьких за смислом мистецьких угрупувань та об’єднань. Досліджено трікстерські риси феномена жлобства у сучасній українській естрадній та професійній музиці, зокрема опері С. Луньова «Москва — Петушки». Проаналізовано специфіку цього феномена у контексті співставлення трікстерства головного героя опери й представників радянського жлобства, виявлено їхні спільні риси: маргінальність, медіаторство, лімінальність, сміхове начало, «перевертання» високого та низького. Обґрунтовано характерні трікстерські риси феномена жлобства та їхнє відображення у сучасному українському мистецтві. Визначено, що жлобство властиве всім верствам населення та є рушійним важелем впливу на розвиток сучасної культури.