Самоідентифікація українського новітнього мистецького простору
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.12.2016.179098Ключові слова:
модерне українське мистецтво, авангард, митці українського авангарду, самоідентифікація, мистецький простірАнотація
Показано, що серед розмаїття мистецьких напрямів і течій жодні інші художні практики не здаються такими близькими до теперішнього становлення українського мистецтва і водночас настільки далекими за духом і обставинами виникнення, як авангард. Адже зародившись у 1900–1910‑і, у період війн і революцій, він ніс у собі потужний епатажний заряд. Несприйняття реалій, експериментаторські підходи, новаторські засоби вираження й символізм образів впливали на свідомість глядача, а отже, здійснювали естетичну революцію, що мала зруйнувати консервативність суспільства. Незважаючи на впровадження соціалістичного реалізму як методу мистецтва, авангард існував упродовж усього ХХ ст., переживши бурхливий розвиток у його другій половині — від часу «хрущовської відлиги» і особливо у 1960–1970‑і. Наприкінці ХХ ст. він знову переживає своєрідне відродження. Але сучасний авангард уже зовсім інший, хоча його теорія так само передбачає відсутність будь-якого стороннього авторитету, що міг би впливати на автономне судження глядачу у його сприйнятті художніх творів.
Посилання
Бурлака В. Історія образу: мистецтво 2000‑х. Київ: Фонд підтримки візуальних досліджень, 2011. 206 с.
Петрова О. Третє Око: мистецькі студії: монографічна збірка статей / ІПСМ НАМ України. Київ: Фенікс, 2015. 480 с.
Сидоренко В. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: розвиток візуального мистецтва України ХХ–ХХІ століть / ІПСМ АМУ. Київ: ВХ[студіо], 2008. 188 с.
Скляренко Г. Сучасне мистецтво України: портрети художників / ІПСМ НАМ України. Київ: ArtHUSS, 2016. 376 c.
Соловйов О. Турбулентні шлюзи: зб. статей / ІПСМ АМУ. Київ: Інтертехнологія, 2006. 192 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Віктор Сидоренко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.
Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.
Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/
