Вплив політичних подій на долі пам’ятників Рудольфа Вальдеця

Анотація

У статті розглядаються пам’ятники роботи Рудольфа Вальдеця (8 березня 1872 р., Крапина — 1 лютого 1929 р., Загреб), який, крім Роберта Франгеш-Михановича, був першим хорватським скульптором-модерністом. Розглянуто причини незавершеності пам’ятників єпископу Й. Ю. Штросмаєру в Загребі (комісія надала перевагу Івану Мештровичу поза конкурсом) і в Осієку. Головні причини такого рішення були пов’язані з релігійними, політичними і світоглядними аспектами, а не мистецькими чи естетичними уподобаннями. Це підтверджується прикладом статуї з Джаково роботи скульптора Мар’яна Сушака з Осієка за ескізом Вальдеця, на честь 750-річчя заснування Джаківської єпархії. Вальдець також створив дві кінних статуї короля Сербії Петра I Карагеоргійовича. Одну з них було встановлено у Великому Бечкереку (пізніше перейменований на Зренянін) у 1924 р., а іншу — у Бієліні у 1935 р. (хоча ліпну роботу було завершено ще 1927 р.). Обидві скульптури було демонтовано у 1941 р. під час німецької окупації Югославії. 2005 р. сербський скульптор Зоран Єздимирович поставив в Зреняніні кінну статую короля Петра I, практично ідентичну тій, що виконав Вальдець. 2009 р. у Бієліні було відновлено пам’ятник королю Петру І роботи Вальдеця. Таким чином можна зробити наступний висновок, що під впливом історичних подій пам’ятники зводилися, втрачалися і відновлювалися