Старицькі — реформатори української сцени: До питання ролі особистості в історії сценічного мистецтва

Автор(и)

  • Юлія Раєвська Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.12.2016.179066

Ключові слова:

театральне мистецтво, культурно-просвітницька діяльність, національна культура

Анотація

У статті розглянуто діяльність родини Старицьких, яка відіграла чи не найвагомішу роль у розвитку українського театрального мистецтва кінця ХІХ — початку ХХ ст. Розбудова українського національного театру, організація національних державних театрів та профільних освітніх установ, вагомий внесок у скарбницю кращих світових творів літератури — далеко не повний перелік спадщини родини Старицьких. Якщо про М. Старицького, як представника українського театрального руху доби царату, зустрічаються відомості у численних наукових джерелах, то про його нащадків, які особисто очолили поступ українського народу на ниві розвитку української культури, й театрального мистецтва зокрема, до недавнього часу практично неможливо було віднайти хоча б згадку. Автор, зокрема на прикладі архівних документів — ухвалених і законопроектів — висвітлює концепцію розвитку українського театрального мистецтва, спрямовану на піднесення українського театру й утвердження його в системі світової художньої культури.

Біографія автора

Юлія Раєвська, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України

науковий співробітник відділу театрознавства ІПСМ НАМ України, мистецтвознавець (Київ)

Посилання

Тобілевич С. Корифеї українського театру: Портрети. Спогади. Київ: Мистецтво, 1947. 112 с.

Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / упоряд. С. В. Ульяновська. Київ: Либідь, 1993. 592 с.

Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (4 доп.). CПб: Типографія Акц. общ. «Издательское дело», Брокгауз-Ефрон, 1890–1907. Т. XXXI (61). Статья «Старицкий».

Старицька-Черняхівська Л. М. Драматичні твори. Проза. Поезія. Мемуари / вступ. стаття, упоряд. та приміт. Ю. М. Хорунжого. Київ: Наукова думка, 2000. 848 с.

О’Коннор-Вілінська В. Лисенки і Старицькі. Львів: Видавнича спілка «Діло», 1936. 82 с.

Коваленко П. Шляхи на сцену. Київ: Мистецтво, 1964. 291 с.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі — ЦДАВО України). Ф. 2457. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 4–5.

ЦДАВО України. Ф. 2581. Оп. 1. Спр. 196. Арк. 3–3 зв.

ЦДАВО України. Ф. 2457. Оп. 2. Спр. 5. Арк. 7.

ЦДАВО України. Ф. 2581. Оп. 1. Спр. 200. Арк. 26–26 зв.

ЦДАВО України. Ф. 3689. Оп. 1. Спр. 18. Арк. 19.

ЦДАВО України. Ф. 2581. Оп. 1. Спр. 190. Арк. 12–14 зв.

ЦДАВО України. Ф. 3689. Оп. 1.: 1) Спр. 18. Арк. 4–4 зв; 2) Спр. 19. арк. 65–65 зв., 66.

Касьянов Г. В., Даниленко В. М. Сталінізм і українська інтелігенція (20–30‑і роки). Київ: Наук. думка, 1991. 95 с.

Літературна газета. 1930. 15 квіт.

ЦДАВО України. Ф. 2457. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 1–4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-19

Як цитувати

Раєвська, Ю. (2016). Старицькі — реформатори української сцени: До питання ролі особистості в історії сценічного мистецтва. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (12), 163–175. https://doi.org/10.31500/1992-5514.12.2016.179066

Номер

№ 12 (2016)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Юлія Раєвська

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/