Постать Олександра Аксініна через ретроспективу його оточення
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.12.2016.179057Ключові слова:
Олександр Аксінін, нонконформізм, неофіційне мистецтво, тоталітаризм, графікаАнотація
Статтю присвячено постаті одного з найцікавіших та, мабуть, найменш досліджених українських радянських художників другої половини ХХ ст., Олександру Аксініну. Розглядати його творчий спадок неможливо поза контекстом його життя. Портрет художника відтворюється завдяки експлікації біографічних джерел та залученні спогадів його друзів та знайомих. Тоталітарне середовище у якому жив О. Аксінін, було абсолютно неприйнятним для нього. Це відобразилося у відмові від компромісів між власними принципами, духовними переконаннями та владними інституціями, як провідниками ідеологічних установок. Для широкого розуміння життєвих реалій і творчості О. Аксініна важливим є чинник стану внутрішньої еміграції, у якому він перебував. Як наслідок — повне ігнорування з боку держави і суспільства. Однак, тонке відчуття реалій, у яких він жив, інтелектуальність та також глибина його гуманістичних засад зробили творчість художника елітарною
Посилання
Гиттик Ю. Александр Аксинин. Друзья о нем. URL: http://aksinin.com/main.php?lang=ru&about_aksinin=6 (дата звернення: 2001).
Дюрич І. Олександр Аксінін: Мистецька мапа України: Львів. Живопис, графіка, скульптура 1900–2008 // МСОМ України. Київ, 2008. С. 45–47.
Илюхина Л. Энгелина Буряковская: творчество в контексте личности и личность в контексте творчества // Ініціатива. Львів, 2006. 288 с.
Кривулин В. Офорты Александра Аксинина // Часы [самиздат] № 6. Ленинград, 1982.
Кошовий О. Олександр Аксінін: час і місце дії // Галицька Брама. 2001. 20 с.
Островский Г. Слово об Аксинине. URL: http://aksinin.com/main.php?lang=ru&about_aksinin=11 (дата звернення: 2006).
Симоненко С. Олександр Аксінін: ідейні та духовні джерела творчості // Галицька Брама. 2001. 20 c.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Богдан Пилипушко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.
Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.
Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/
