Стіна пам’яті

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.14.2018.151139

Ключові слова:

монументальне мистецтво, Стіна пам’яті, Ада Рибачук, Володимир Мельниченко

Анотація

У статті піднімається питання долі монументального художнього твору у тоталітарному суспільстві. Розглянуто композиційно-художні характеристики унікального архітектурно-мистецького ансамблю крематорію в Києві, споруджуваного в 1960–1980-х роках, роль і місце у ньому головного художнього елемента — «Стіни пам’яті» з рельєфами, створеними художниками-монументалістами А. Рибачук і В. Мельниченком. Монументально-пластична унікальність стилістики та авторського виконання твору полягала у тому, що «Стіна» демонструвала прагнення до свободи, пропагувала цінність кожної людської особистості, що у тодішньому суспільстві було неприйнятним і диким.

Автор подає аналіз виражальних засобів, характеризує окремі композиції цього твору, знищеного радянською владою у 1982 році. Окреме місце у статті займає культурологічна характеристика соціокультурного тла, в умовах якого здійснювалося творення художніх образів.

Біографія автора

Наталія Горова

кандидат мистецтвознавства, вільний мистецтвознавець

Посилання

Ribachuk A. Arhitektura i ritual: razmyishlenie — plastika // Dekorativnoe iskusstvo SSSR. 1973. # 8. S. 17–21.

Erofalov-Pilipchak B. L. Arhitektura sovetskogo Kyiva. Kyiv: A S, 2010. 640 s.: il.

Kostin V. Ekstsentrichnost pechalnogo obraza // Stroitelnaya gazeta. 1975. 28 maya.

Kry`k ptaxa III. Ada. Nespy`nna i neskorena. Ky`yiv: ADEF- Ukrayina, 2011. 356 s.: il.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-13

Як цитувати

Горова, Н. (2018). Стіна пам’яті. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (14), 121–126. https://doi.org/10.31500/1992-5514.14.2018.151139

Номер

№ 14 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Наталія Горова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/