Пластичне у контексті архаїзації культури: Режими бачення

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/1992-5514.14.2018.150911

Ключові слова:

архаїзація культури, пластичне мислення, режими бачення, візуально-пластична мова, енвайроментальна естетика

Анотація

Феномен пластичного розглядається у контексті архаїзації сучасної культури та появи нерепрезентативних теорій у візуальних дослідженнях, пов’язаних зі «зникненням дистанції» та увагою до тіла та динамічних характеристик простору. Занурення ока всередину енвайроменту актуалізує практику «утробного» бачення, яке присутнє у пластичному мисленні, що долає розділення на «зовнішнє — внутрішнє», формує специфічний режим переходу від репрезентативної моделі до експресивної. В художніх практиках ХХ–ХХІ століть це співпадає з експериментами у пошуках ефектів неевклідової геометрії картини, масштабних градацій палімпсестів, відтворення атмосфери, нумінозного впливу осучаснених архетипів, медійної мімікрії.

Біографія автора

Оксана Пушонкова, «Обласний художній музей» Черкаської обласної ради

доцент, кандидат філософських наук, вчений секретар «Обласного художнього музею» Черкаської обласної ради

Посилання

Benyamin V. Uchenie o podobii: mediaesteticheskie proizvedeni ya. Moskva: Izdatelskij centr RGGU, 2012. 290 s.

Velflin G. Klassicheskoe iskusstvo. Vvedenie v izuchenie italyanskogo Vozrozhdeniya. Sankt-Peterburg: Aletejya, 1999. 317 s.

Gomilko O. Metafizika tilesnosti: koncept tila u filosofskomu diskursi. Kyiv: Naukova dumka, 2001. 339 s.

Losev F. Istoriya antichnoj estetiki (rannyaya klassika) A. // Vstupitelnaya statya Yu. M. Borodaya. Drevnegrecheskaya klassika i sudby burzhuaznoj kultury (o metode istoriko-esteticheskogo issledovaniya). Moskva: Vysshaya shkola, 1963. 584 s.

Lotman Yu. M. Vnutri myslyashih mirov. Chelovek — tekst — semiosfera — istoriya. Moskva: Yazyki russkoj kultury, 1999. 447 s.

Merlo-Ponti M. Oko i duh. Moskva: Iskusstvo, 1992. 63 s.

Nansi Zh.‐L. Corpus. Moskva: Ad Marginem, 1999. 255 s.

Pavlenko N. Teoriya i teatr // Nauka i iskusstvo. Moskva: A. IF RAN, 2005. S. 164–201.

Panofskij E. Perspektiva kak «simvolicheskaya forma». Gotiches­kaya arhitektura i sholastika. Sankt-Peterburg: Azbuka-klassika, 2004. 336 s.

Panchenko V. I. Mistectvo v konteksti kulturi. Kyiv: Mizhnar. finansova agenciya, 1998. 192 s.

Podoroga Vyrazhenie i smysl: Landshaftnye miry filosofii: V. Seren Kirkegor, Fridrih Nicshe, Martin Hajdegger, Marsel Prust, Franc Kafka Moskva: Ad Marginem, 1995. 426 s.

Podoroga V. Fenomenologiya tela. Vvedenie v filosofskuyu antropologiyu. Moskva: Ad Marginem, 1995. 340 s.

Prigoda T. M. Fenomen plastichnogo v kulturi: Estetiko/filosofskij analiz: Avtoref. dis. ... kand. filos. nauk. Kyiv, 2001. 19 s.

Puchkov A. Poetika antichnoj arhitektury / Institut problem sovremennogo iskusstva Akademii iskusstv Ukrainy. Kiev: Feniks, 2008. 992 s.

Toporov V. N. Mirovoe derevo. Universalnye znakovye kompl­ek­sy. Moskva: Rukopisnye pamyatniki Drevnej Rusi. 2010. T. 1, 2. 488 s.

Hajdegger M. Vremya kartiny mira // Hajdegger M. Vremya i bytie / Stati i vystupleniya. Moskva: Respublika, 1993. S. 41–62.

Shelling F. I. Ob otnoshenii izobrazitelnyh iskusstv k prirode // Sochineniya v 2 t. Moskva: Mysl, 1989. T. 2. S. 52–85.

Yung K. Psihol kommentarij k «Bardo Thodol» // Yung K. G. O psihologii vostochnyh religij i filosofij, Sostavitel Bakusev. Moskva: MEDIUM, 1994. C. 64–90.

Yampolskij M. O blizkom (Ocherki nemimeticheskogo zreniya). Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2001. 240 s.

Yampolskij M. Skvoz tuskloe steklo: 20 glav o neopredelennosti. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2010. 688 s., il.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-13

Як цитувати

Пушонкова, О. (2018). Пластичне у контексті архаїзації культури: Режими бачення. Науковий журнал ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, (14), 37–42. https://doi.org/10.31500/1992-5514.14.2018.150911

Номер

№ 14 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Оксана Пушонкова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікують у цьому журналі, зберігають авторське право та надають журналу право першої публікації твору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0).

Ця ліцензія дозволяє іншим копіювати, поширювати, відтворювати, адаптувати та використовувати матеріал у некомерційних цілях за умови обов'язкового зазначення авторства, посилання на першу публікацію в журналі та поширення будь-яких похідних матеріалів на тих самих умовах ліцензії.

Автори можуть укладати окремі неексклюзивні угоди щодо розміщення опублікованої версії статті в інституційних репозитаріях, на персональних або офіційних вебсайтах, а також включати її до інших видань за умови зазначення першої публікації в цьому журналі.

Повний текст ліцензії доступний за посиланням: https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/