Кінематограф та уява в дзеркалі літературного і філософського дискурсів першої половини XX століття
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.21(2).2025.345209Ключові слова:
кінематограф, література, уява, масовий кінематограф, культурна індустрія, фабрика мрійАнотація
Проаналізовано співвідношення між уявою та уявленням у працях мислителів, які критично оцінювали вплив кінематографа на здатність людини до творчої уяви. Розглянуто одну з можливих інтерпретацій цього впливу: замість проєкцій образів людської фантазії (зокрема буквальних — під час демонстрації фільму) кінематограф створює й нав’язує глядачам власні образи як відтепер єдину форму «зовнішньої», уніфікованої, «осуспільненої» та стандартизованої уяви. Здатність кіно відтворювати ті чи інші уявлення, репрезентувати як речі фізичної реальності (проста поява відзнятого на екрані), так і цілі поняття (наприклад, через монтажні техніки) стає одним з основних механізмів підміни активної уяви. Проаналізовано низку літературних творів періоду 1920–1950‑х років, у яких простежується специфічна реакція літератури на новий медіум — кінематограф у його масовому становленні як пролегомени до культурної індустрії. Головна претензія літератури — перетворення кіно на «ерзац-мрії», які поступово, але невідворотно та агресивно заміщують здатність людини мріяти, тобто уявляти альтернативні, відмінні від цієї соціальної реальності, світи. Унікальність цієї лінії аргументації полягає в тому, що вона майже тотожна тезам про культурну індустрію, сформульованим у виданій на початку 1940‑х років праці Т. Адорно та М. Горкгаймера «Діалектика Просвітництва» і вираженим мовою точних та аналітичних філософських рефлексій. Зроблено висновок, що філософія та література різним чином осмислюють один і той самий процес — якісні зміни у структурі та принципах роботи людської уяви, спричинені розвитком масового кінематографа в першій половині XX століття. Висунуто гіпотезу, що відтоді образи кінофільмів (та структуровані відповідно до пропонованих ними матриць образи реальності, видимого світу, який сам до певної міри став дзеркалом світу кінематографічного) стали своєрідним будівельним матеріалом мрій, а логіка та відносини між різними уявними подіями почали базуватися на принципах кінематографічного монтажу.
Посилання
Adorno, T.W. (2001). The culture industry: Selected essays on mass culture. London: Routledge Classics.
Adorno, T.W., & Horkheimer, M. (2002). Dialectic of enlightenment: Philosophical fragments (E. Jephcott, Trans.). Stanford, CA: Stanford University Press.
Balázs, B. (1970). Theory of the film: Character and growth of a new art. Dover Publications.
Benjamin, W. (1963 [1936]). Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit [The work of art in the age of its technological reproducibility]. Frankfurt am Main: Suhrkamp [in German].
Benjamin, W. (2008). The work of art in the age of its technological reproducibility and other writings on media. London: The Belknap Press of Harvard University Press.
Bordwell, D., Staiger, J., & Thompson, K. (2005). The classical Hollywood cinema: Film style and mode of production to 1960. London: Taylor & Francis.
Carey, S. (2009). The origin of concepts. Oxford: Oxford University Press.
Eisner, L.H. (1969). The haunted screen: Expressionism in the German cinema and the influence of Max Reinhardt. Berkeley: University of California Press.
Elsaesser, T. (2000). Weimar cinema and after: Germany’s historical imaginary. London: Routledge.
Finke, R.A., Ward, T.B., & Smith, S.M. (1992). Creative cognition: Theory, research, and applications. Cambridge, MA: MIT Press.
Flusser, V. (1983). Für eine Philosophie der Fotografie [Toward a philosophy of photography]. Göttingen: European Photography [in German].
Hesse, H. (1972). Autobiographical writings. New York, NY: Farrar, Straus and Giroux.
James, D. (1989). Allegories of cinema: American film in the sixties. Princeton: Princeton University Press.
Johnson-Laird, P.N. (1983). Mental models: Towards a cognitive science of language, inference, and consciousness. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Kaes, A. (2009). Shell shock cinema: Weimar culture and the wounds of war. Princeton, NJ: Princeton University Press.
Powdermaker, H. (1951). Hollywood: The dream factory. London: Secker & Warburg.
Scheunemann, D. (Ed.). (2003). Expressionist film: New perspectives. Studies in German Literature, Linguistics, and Culture. Rochester, NY: Camden House.
Sontag, S. (1996, February 25). A century of cinema. The New York Times. Retrieved from https://www.nytimes.com/1996/02/25/magazine/a-century-of-cinema.html
West, N. (1933). Miss Lonelyhearts. New York: Liveright. Krakauer, S. (2009). Vid Kalihari do Hitlera: psykholohichna istoriia nimets’koho kina [From Caligari to Hitler: a psychological history of the German film]. Kyiv: Hran-T [in Ukrainian].
Sartre, J.‑P. (2006). Nudota [Nausea] (O. Hrytsenko, Trans.). Kharkiv: Mur i Slovo [in Ukrainian].
Céline, L.‑F. (2006). Podorozh na krai nochi [ Journey to the end of the night]. Kharkiv: Folio. Retrieved from https://shron1.chtyvo.org.ua/Louis-Ferdinand_Celine/Podorozh_na_krai_nochi_vyd_2006.txt? [in Ukrainian].
Salinger, J.D. (1984). Nad prirvoiu u zhytti [The catcher in the rye] (O. Lohvynenko, Trans.). Kyiv: Molod’. Retrieved from https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=133 [in Ukrainian].
Shynkaruk, V.I. (Ed.). (2002). Filosofs’kyi entsyklopedychnyi slovnyk: entsyklopediia [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kyiv: Abris [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
