Комеморативні практики у час війни: на прикладі проєкту Богдана Мазура «Пам’яті цивільних жертв»
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.20(1).2024.306919Ключові слова:
вшанування пам’яті, меморіальна культурна політика, історична пам’ять, меморіальна скульптура, Богдан Мазур, соціокультурні комунікації, комеморативна політика, інституційна взаємодія, органи влади, лідери думокАнотація
Досліджено актуальні питання, пов’язані з меморіальним аспектом вшанування пам’яті загиблих цивільних громадян України внаслідок російської агресії. Акцентується увага на художніх аспектах вияву комеморативного питання у просторі міської архітектури та формах соціальної комунікації, що спрямовані на утворення таких меморіальних зон як частини колективної пам’яті та комеморативної політики держави загалом. Мета статті — дослідити художні практики та соціокультурні (інституційні) взаємодії, спрямовані на реалізацію меморіальної культурної політики у час війни. Предметним полем статті є практична реалізація задуму меморіального архітектурного проєкту «Пам’яті цивільних жертв» Богдана Мазура, відомого українського скульптора. Саме на прикладі втілення меморіального проєкту Б. Мазура автор висвітлює суперечливі підходи та погляди, проблемні зони реалізації цього проєкту — від форм меморіалізації трагічних подій до способів комунікації з органами влади, лідерами думок та експертами-професіоналами у цьому питанні в контексті воєнного часу
Посилання
Babka, V. (2014). Polityka pamiati: sproba teoretychnoho syntezu, modeli vprovadzhennia ta rol u perekhidnomu suspilstvi [The politics of memory: the attempt of theoretical synthesis, models and the role in transitional society]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, 6(74), 201–215. Retrieved from https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/babka_polityka.pdf [in Ukrainian].
Babka, V. (2017). Istoryhna pamiat yak factor politychnoho vplyvu v nezalezhnii Ukraini [Historical Memory as a Factor of Political Influence in Independent Ukraine] [Candidate’s thesis abstract, National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, Ukraine]. Retrieved from: https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.12/dis_Babka.pdf [in Ukrainian].
Bakhanov, K. (2009). Memoratyvna polityka nezalezhnoi Ukrainy [The memorial policy of independent Ukraine]. Aktualni problemy vitchyznianoi ta vsesvitnoi istorii. Naukovi zapysky Rivnenskyi derzhavnyi humanitarnyi universytet ZDHU, 17, 45–47. [in Ukrainian].
Baranowska, G. & Castellanos-Jankiewicz, L. (2020). Historical Memory in Post-communist Europe and the Rule of Law: An Introduction. European Papers, 5(1), 95–106. Retrieved from https://www.europeanpapers.eu/en/system/files/pdf_version/EP_eJ_2020_1_5_SS1_Articles_Intro_Grazyna_Baranowska_Leon_Castellanos_Jankiewicz_00386.pdf DOI: 10.15166/2499-8249/386.
Boryak, H., Grynevich, V., Gutor, M., Kashevarova, N., Kot, S., Krupina, V., Levitas, F. et al. (2021). Kontseptsiia kompleksnoho rozvytku (memorializatsii) Babynoho Yaru z rozshyrenniam mezh Natsionalnoho istoryko-memorialnoho zapovidnyka “Babyn Yar” [The concept of comprehensive development (memorialization) of Babyn Yar with the expansion of the boundaries of the National Historical and Memorial Reserve “Babyn Yar”]. Ministry of Culture of Ukraine; NAS of Ukraine. Institute of History of Ukraine; National historical and memorial reserve “Babyn Yar,” Kyiv. Retrieved from: http://resource.history.org.ua/item/0014254 [in Ukrainian].
Dalbo, G. (n. d.). Memorializing the Holocaust: Public Art, Collective Memory, and Upstander Education. The Holocaust: Remembrance, Respect, and Resilience. Retrieved from https://psu.pb.unizin.org/holocaust3rs/chapter/why-is-there-a-holocaust-memorial-here/
Duyster Borredà, J. (2014). Europäische Erinnerungskulturen 2014. Konferenzreport, Berlin, 16.-17. Dezember. Stuttgart: IFA (Institut für Auslandsbeziehungen E.V.). Retrieved from: https://opus.bsz-bw.de/ifa/frontdoor/deliver/index/docId/454/file/ifa_Edition_Euro_Erinnerungskulturen.pdf DOI: https://doi.org/10.17901/akbp1.04.2015.
Konyk, А. (2009) “Istorychna pamiat” ta “polityka pamiati” v epokhu mediakultury [Historical memory and the politics of memory in a media-cultural era]. Visnyk Lviv University, 32, 153–163. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2009.32.4047 [in Ukrainian].
Kotubei-Herutska, О. (2023, May 30). Vshanuvannia heroiv — pro natsionalni viiskovi memorialni kladovyshcha u sviti, problemy pamiati y zaluchennia hromady [Commemorating heroes: On the national military memorial cemeteries around the world, the problems of memory and community involvement]. Retrieved from: https://suspilne.media/culture/485755-vsanuvanna-geroiv-pro-nacionalni-vijskovi-memorialni-kladovisa-v-sviti-problemi-pamati-j-zalucenna-gromadi/ [in Ukrainian].
Kyrydon, А. (2009). Istorychna pamiat i istorychna travma: poniatiinyi dyskurs [Historical memory and historical trauma: a conceptual discourse]. Slovianskyi visnyk: zbirnyk naukovykh prats. Seriia “Istorychni ta politychni nauky” Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu ta Rivnenskoho instytutu, 8, 3–8. [in Ukrainian].
Kyrydon, А. (2010) Konstrukt “kolektyvna pamiat” u fokusi chasu: teoretychnyi dyskurs [The construct of “collective memory” in the focus of time: a theoretical discourse]. Slovianskyi visnyk: Zbirnyk naukovykh prats. Seriia “Istorychni ta politychni nauky” Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu ta Rivnenskoho instytutu slovianoznavstva Kyivskoho slavistychnoho universytetu, 10, 65–71 [in Ukrainian].
Kyrydon, А. (2010). Kolektyvna pamiat v temporalnomu modusi reprezentatsii [Collective memory in the temporal mode of representation]. Kyivska starovyna, 4, 96–105 [in Ukrainian].
Kyrydon, А. (2015). Polityka pamiati v Ukraini (1991–2015 rr.) [Politics of memory in Ukraine (1991–2015)]. Ukraina-Yevropa-Svit. Mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats. Seriia: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny, 15, 244–250. Retrieved from: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/25124/1/Kyrydon.pdf [in Ukrainian].
Lytvak, O. (2021). Memorialnyi prostir Velykoi Brytanii shchodo Pershoi svitovoi viiny [The British Commemoration of the First World War]. Travnevi studii: istoriia, politolohiia, mizhnarodni vidnosyny: Zbirnyk materialiv III Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii studentiv ta molodykh vchenykh, m. Vinnytsia. 23 kvitnia 2021 r., (pp. 353–355). Retrieved from https://jts.donnu.edu.ua/article/view/10981 [in Ukrainian].
Makluk, О. (2011). Istorychna pamiat ta polityka pamiati v umovakh transformatsii tsentralnoskhidnoi Yevropy [Historical Memory and the Politics of Memory in the Transformation of Central and Eastern Europe]. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, ХХХ, 223–232.
Mishalova, О. (2011). Istorychnyi naratyv yak forma orhanizatsii ta reprezentatsii istorychnoho znannia [Historical narrative as a form of organisation and representation of historical knowledge]. Aktualni problemy dukhovnosti: zb. nauk. prats. 184–213. [in Ukrainian].
Nagorna, L. (2014). Poniattia “mistse pamiati” v systemi memory studies [The concept of “memory site” in the system of memory studies]. The regional history of Ukraine, 8, 55–74. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/reisuk_2014_8_5 [in Ukrainian].
Pfeil, U. (n. d.). The role of the State in remembrance policy. Chemins de memoire Retrieved from https://www.cheminsdememoire.gouv.fr/en/role-state-remembrance-policy
Potapenko, V. et al. (2023). Kulturna spadshchyna ta natsionalna bezpeka: analit. dop. [Cultural heritage and national security: analytical report]. Kyiv: National Institute for Strategic Studies. Retrieved from: https://niss.gov.ua/sites/default/ files/2023-09/ad_kult_spad_nac_bezp_06092023.pdf [in Ukrainian].
Sharrock, J. M. (2022). The bombing of British cities and the contesting of remembrance: WWII civilian experience and its commemoration since 1945. [Doctoral thesis, UCL (University College London)]. Retrieved from https://discovery.ucl.ac.uk/id/eprint/10152511/.
Symonenko, I. (2007). Perspektyvy stvorennia muzeiu politychnykh represii v Ukraini u konteksti formuvannia istorychnoi pamiati [Perspectives on the Creation of a Museum of Political Repression in Ukraine in the Context of Forming Historical Memory]. Strategic priorities, 3(4), 41–47. [in Ukrainian].
Vasko, S. (2022). Formuvannia ta transformatsiia fenomenu kolektyvnoi pamiati u memorialnu polityku: dyplomna robota bakalavra z politolohii [Formation and transformation of the phenomenon of collective memory into memorial policy: a bachelor’s thesis in political science]. [Bachelor’s thesis, Ivan Franko National University of Lviv, Faculty of Philosophy, Department of Theory and History of Political Science, Lviv, Ukraine]. Retrieved from https://filos.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/01/Vasko-Sofiia_Dyplom.pdf [in Ukrainian].
Viejo-Rose, D. (2011). Memorial functions: Intent, impact and the right to remember. Memory Studies, 4(4), 465–480. DOI: https://doi.org/10.1177/1750698011411367.
Yablonskyi, V., Lozovyi, V., Valevskyi, O., Zdioruk, S., Zubchenko, S. et al. (2019). Polityka istorychnoi pamiati v konteksti natsionalnoi bezpeky Ukrainy: analit. dopovid [The Policy of Historical Memory in the Context of Ukraine’s National Security: Analytical Report]. Kyiv, National Institute for Strategic Studies. Retrieved from: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019-09/dopovid [in Ukrainian].
Yevseyev, K. (2013). Istorychna ta kolektyvna piamiat yak fenomen [History and collective memory as a phenomenon]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, 2(64), 157–167. Retrieved from: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/evseev_istorychna.pdf [in Ukrainian].
Zernetska, O. (2018). Kontseptsiia istorychnoi pamiati u Velykii Brytanii [The Concept of Historical Memory in the United Kingdom]. Problemy vsesvitnoi istorii. 1, 122–133. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/prwh_2018_1_8 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
