До питання про роль ритму в жанровому кінематографі та кіноавангарді
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.20(1).2024.306896Ключові слова:
ритм, кінематограф ностальгії, «абсолютний фільм», класичне голлівудське кіно, Erfahrung, ErlebnisАнотація
Зроблено спробу окреслити певні принципи та передумови дослідження ролі ритму як засадничого моменту будьякого фільму та різні підходи (авангардистський і масовий) до подолання або, навпаки, фіксації у фільмі даного в суспільному цілому ритму, часто пов’язаному з та вираженому через аспекти ритму промислового виробництва. Окреслені загальні зв’язки між фордизмом та класичним голлівудським кінематографом, так само як і між постфордизмом як економічним вираженням постмодернізму (логіки культури пізнього капіталізму) та «кінематографом ностальгії» 1970-х років. Запропоновано компаративне дослідження підходу до питання ритму в царині кінематографічного авангарду (на прикладі німецького авангардного напряму 1920-х років («абсолютний фільм») та класичного жанрового американського кінематографу. Зроблено спробу пов’язати підхід до ритму кінематографічного наративу у фільмі «Ла Палісіада» (2023, режисер Філіп Сотниченко) з означеними вище моментами історії кіна, розуміючи «Ла Палісіаду» як, одночасно, дослідження ритму та дослідження режимів сприйняття 1990-х років сучасним українським суспільством. Стверджується, що пошуки в царині ритму та ностальгічна спрямованість «Ла Палісіада» можуть бути тісно пов’язаними маніфестаціями одного й того ж глибинного процесу — ностальгії за іншим ритмом суспільного цілого (у випадку загаданого фільму — як 1990-ті роки української історії).
Посилання
Adorno, T. W. & Horkheimer, M. (2002). Dialectic of Enlightenment: philosophical Fragments. Trans. Edmund Jephcott. Stanford: Stanford University Press.
Adorno, T. W. (2001). The Culture Industry. Selected Essays on Mass Culture. London: Routledge Classics,
Aisner, L. (1969). The Haunted Screen. Expressionism in the German Cinema and the Influence of Max Reinhardt. London: Thames and Hudson.
Balázs, B. (1970). Theory of the Film: Character and Growth of a New Art. New York: Dover Publications.
Bassan, R. (2011). Cinema and Abstraction: From Bruno Corra to Hugo Verlinde. Senses of Cinema, December, Issue 61. Retrieved from https://www.sensesofcinema.com/2011/feature-articles/cinema-and-abstraction-from-bruno-corra-to-hugo-verlinde/
Benjamin, W. (2007). The Storyteller. In Illuminations. Essays and reflections (pp. 83–110). New York: Schocken Books..
Benjamin, W. (2008). The Work of Art in the Age of its Technological Reproducibility and Other Writings on Media. London: The Belknap Press of Harvard University Press.
Bordwell, D., Staiger, J. & Thompson, K. (2005). The Classical Hollywood Cinema. Film Style & Mode of Production to 1960. London: Routledge.
Elsaesser, T. (2000). Weimar cinema and after. Germany’s Historical Imaginary. London; New York: Routledge.
Film notes to Avant-Garde: Experimental Cinema of the 1920s and 1930s, DVD 1, released in August 2005 by Kino International.
Ford, H. (2018). My Life and Work. Kyiv: KM-Books Publishing Group.
Hansen, M. (1993). With Skin and Hair: Kracauer’s Theory of Film, Marseille 1940. Critical Inquiry, 19(3) (Spring), 437–469.
Hesmondhalgh, D. (2019). The Cultural Industries, 4th edition. London; Los Angeles: Sage.
James, D. (1989). Allegories of Cinema: American Film in the Sixties. Princeton: Princeton University Press.
Kaes, A. (2009). Shell Shock Cinema: Weimar Culture and the Wounds of War. Princeton, N.J.: Princeton University Press.
Krakauer, Z. (2009). Vid Kalihari do Hitlera — psykholohichna istoriia nimetskoho kina [From Caligari to Hitler: A Psychological History of the German Film]. Kyiv: Grani-T [in Ukrainian].
Lefebvre, H (2004). Rhythmanalysis: Space, Time and Everyday Life. London, New York: Continuum.
Macrae, D. (2003). Ruttmann, Rhythm, and “Reality”: A Response to Siegfried Kracauer’s Interpretation of Berlin. The Symphony of a Great City. In Scheunemann, D. (Ed.). Expressionist film — New perspectives (Studies in German literature, linguistics, and culture) (pp. 251–270). Rochester, N.Y.: Camden House.
Richter, H. (1986) The struggle for the film: towards a socially responsible cinema. Aldershot, England: Scolar Press.
Rosenbaum J. (1988). Myths of the New Narrative (and a Few Counter-Suggestions. In Independent America. New Film 1978–1988 (pp. 3–9). New York, N.Y.: American Museum of the Moving Image.
Schobert, W. (2003). “Painting in Time” and “Visual Music”: On German Avant-Garde Films of the 1920s. InScheunemann D. (Ed.). Expressionist film — New perspectives (Studies in German literature, linguistics, and culture) (pp. 237–249). Rochester, N.Y.: Camden House.
Shaviro, S. (2016). Splitting the Atom: Post-Cinematic Articulations of Sound and Vision. In Denson, S. & Leyda, J. (Eds.). Post-Cinema. Theorizing the 21st Century Film. (pp. 362–397). Falmer: REFRAME Books.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
