Мистецтво контрреформації на службі православ’я: Зміни художньої концепції українського іконостаса в другій чверті XVII століття
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(2).2023.294620Ключові слова:
іконостас, конструкція, монументальність, архітектурні форми, концепціяАнотація
Проаналізовано причини, які в другій чверті XVII століття зумовили конструктивно-пластичні зміни українських іконостасів і заклали підвалини формування художнього образу українського іконостаса періоду Бароко. Перед серединою XVII століття український іконостас набуває монументальності й ускладненої пластичності трактування фасадної поверхні завдяки введенню розкріпованого ордера, глибоких ніш для ікон і проходів у вівтар, а також здобуває винятково багате рельєфне різьблене оздоблення, що в цілому додало просторовості його архітектурній композиції. Зазначені конструктивно-пластичні характеристики іконостасів з’являються в період архіпастирської каденції митрополита Петра Могили та фіксуються в тих іконостасах, створення яких відбувалося за його безпосереднього або непрямого сприяння. У статті висловлено гіпотезу, що концепцію нового художнього образу іконостаса як монументальної та просторової архітектурної рами сформулював Петро Могила в контексті розгорнутої ним програми з реновації Православної церкви України, яка, зокрема, охоплювала сферу церковного мистецтва та художнього оформлення храмів. Задум Петра Могили щодо оновлення архітектурного образу іконостаса ґрунтувався на прагненні надати більшої художньої виразності його формам та експресії різьбленому декору. Ці риси на той момент були властиві вівтарям католицьких храмів Речі Посполитої, створеним у бароковій стилістиці. Прийоми значного емоційного впливу на вірних, вироблені посттридентським мистецтвом як інструмент боротьби католицької церкви з ідеями Реформації, виявилися доречними для православного мистецтва Київської митрополії, яка після Брестської унії зіткнулася з проблемами, схожими на проблеми католицької церкви, що виникли з поширенням Реформації.
Посилання
Buseva-Davyidova, I. (2000). Russkiy ikonostas XVII veka: genezis tipa i itogi evolyutsii [The Russian iconostasis of the 17th century: genesis of the type and results of the evolution]. In A. Lidov (Eds.), Ikonostas. Proishozhdenie — Razvitie — Simvolika (pp. 621–650). Moscow: Progress-Traditsiya [in Russian].
Corovic-Ljubinkovic, M. (1965). Srednjevekovni Duborez U Istocnim Oblastima Jugoslavije [Medieval woodcarving in the eastern regions of Yugoslavia]. Beograd: Naucno delo [in Serbian].
Corovic-Ljubinkovic, M. (1966). Duborezni ikonostasi ХVII veka na Svetoј Gori [Carved iconostasis of the 17th century on the Mount Athos]. Hilandarski zbornik, vol. I, 119–137 [in Serbian].
Dragan, M. (1970). Ukrainska dekoratyvna rizba XVI–XVIII st. [Ukrainian decorative carving of the 16th to 18th centuries]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Epstein, Α. W. (1981). The Middle Byzantine Sanctuary Barrier: Templon or Iconostasis? Journal of the British Archaeological Association, 134, 1–28.
Gergova, I. (2010). Ikonostas iz Poganovskog manastira [Iconostasis of the Poganovo monastery]. Nish i Vizantija, VIII, 367–378 [in Serbian].
Gergova, I. (2012). Ikonostasi ot 17 vek v Samokovsko [Iconostasis of the 17th century in Samokovsko]. In Etnos i sakralna geografiya. Godishnik na Asotsiatsiya «Ong’l» (pp. 141–157, 373–376). Sofiya; IIK “ROD”. T. 10 [in Serbian].
Golubev, S. (1898). Kievskiy mitropolit Petr Mogila i ego spodvizhniki: (opyit tserkovno-istoricheskogo issledovaniya) [Kyiv Metropolitan Petro Mohyla and his disciples: (An attempt of church historical research)], vol. 2. Kyiv: Tip. S. V. Kulzhenko [in Russian].
Gudziak, B. (2000). Kryza i reforma: Kyivska mytropoliia, Tsarhorodskyi patriarkhat i heneza Beresteiskoi unii [Crisis and Reform: The Kyivan Metropolitanate, the Patriarchate of Constantinople, and the Genesis of the Union of Brest]. Lviv: Instytut Istorii Tserkvy Lvivskoi Bohoslovskoi Akademii [in Ukrainian].
Gulbińska-Konopa, U. Ikonostas cerkwi Przemienienia Pańskiego w Lublinie. Ośrodek „Brama Grodzka — Teatr NN”. Retrieved from: https://teatrnn.pl/leksykon/artykuly/ikonostas-cerkwi-przemienienia-panskiego-w-lublinie/ [in Polish]
Guseva, E. (1990). Andrey Rublev. Iz sobraniya Gosudarstvennoy Tretyakovskoy galerei: Albom [Andrey Rublev. From the collection of the State Tretyakov Gallery: An album]. Moscow: Izobrazitelnoe iskusstvo [in Russian].
Hembarovych, M. (1968). Skulptura ta rizblennia [Sculpture and carving]. In Istoriia ukrainskoho mystetstva: u 6 t. (pp. 126–151). Kyiv: URE, T. 3 [in Ukrainian].
Isichenko, I. (2016). Dukhovni vymiry barokovoho tekstu: Literaturoznavchi doslidzhennia [Spiritual dimensions of the baroque text: Literary studies]. Kharkiv: Akta [in Ukrainian].
Kachalova, I. (1976). Istorii nyine suschestvuyuschego ikonostasa Uspenskogo sobora [To the history of now existing iconostasis of the Dormition Cathedral]. In Gosudarstvennyie muzei Moskovskogo Kremlya. Materialyi i issledovaniya (pp. 104–108). Moscow: Sovetskiy hudozhnik. Vyip. II [in Russian].
Karger, M. (1961). Drevniy Kiev [Ancient Kyiv], vol. 2. Moscow; Leningrad: Izd-vo AN SSSR [in Russian].
Khalebskyi, P. (2009). Ukraina — zemlia kozakiv: Podorozhnii shchodennyk [Ukraine — the land of the Cossacks: Travel diary]. Kyiv: Yaroslaviv Val [in Ukrainian].
Khatzitríphonos, E. (1985). To xilóglipto témplo tou katholikoú tis monís Vlatádon. Thessaloníki, I, 451–484 [in Greek].
Kmet, V. & Dukh, O. (2008). “Ratio Studiorum” v istorii yevropeiskoi ta ukrainskoi osvity [“Ratio Studiorum” in the history of European and Ukrainian education]. In Ratio Studiorum: Uklad studii Tovarystva Isusovoho. Systema yezuitskoi osvity (Seriia Studia rationis) (pp. 7–31). Lviv: Svichado [in Ukrainian].
Koniec konserwacji ołtarza w kościele św. Katarzyny w Krakowie. Portal historyczne Dzieje.pl. Retrieved from: https://dzieje.pl/dziedzictwo-kulturowe/koniec-konserwacji-oltarza-w-kosciele-sw-katarzyny-w-krakowie [in Polish]
Konstantynowicz, J.-B. (1939). Ikonostasis. Studien und Forschungen. Erster Band. Lwow (Lemberg): Buchhandlung der Ševčenko Geselschaft der Wissenschaften [in German].
Krasny, P. (2019). Sztuka w Rzeczypospolitej w latach 1587–1668. In Świat polskich Wazów. Eseje (pp. 133–155). Warszawa: Arx Regia — Wydawnictwo Zamku Królewskiego w Warszawie [in Polish].
Laddach, A. (2022). Yes, neurons and the brain perception of historical artworks in the way of sanctification. European Journal of Science and Theology, 18(6), 141–158.
Lebedintsev, P. (1882). Opisanie Kievo-Sofiyskogo kafedralnogo sobora [Description of the Kyiv-Sophia Cathedral]. Kyiv: tip. E. T. Kerer [in Russian].
Liakos, D. (2014). I xilogliptikí sto Áyion Óros ton 16° kai 17° aióna: apó tin próimi paragoyí kai ta epísakta érga stous monakhoús tekhnítes. Athoniká Tetrádia, 1, 99–107 [in Greek].
Lidov, A. (2014). Ikonyi. Mir svyatyih obrazov v Vizantii i na Rusi [Icons. The World of the Holy Images in Byzantium and the Medieval Russia]. Moscow: Feoriya [in Russian].
Lohvyn, H. (1968). Po Ukraini: Starodavni mystetski pamiatky [Across Ukraine: Ancient art monuments]. Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].
Miliaieva, L. & Helytovych, M. (Eds.). (2007). Ukrainska ikona XI–XVIII stolit: albom [Ukrainian icon of the XI–XVIII centuries: An album]. Kyiv: (n. p.) [in Ukrainian].
Miliaieva, L. (2003). Mytropolyt Petro Mohyla i mystetstvo Kyieva 30-40-kh rr. XVII st. [Metropolitan Petro Mohyla and Kyiv art of the 1630–1640s]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia mystetstvo, 3, 161–171 [in Ukrainian]
Murkos, G. (Ed.). (1896). Puteshestvie antiohiyskogo patriarha Makariya v Rossiyu v polovine XVII veka, opisannoe ego syinom, arhidiakonom Pavlom Aleppskim [The journey of Patriarch Macarius of Antioch to Russia in the middle of the XVII century, described by his son, Archdeacon Paul of Aleppo], issue 1, books I–III. Moscow: Universitetskaya tip. [in Russian].
Murkos, G. (Ed.). (1897). Puteshestvie antiohiyskogo patriarha Makariya v Rossiyu v polovine XVII veka, opisannoe ego syinom, arhidiakonom Pavlom Aleppskim [The journey of Patriarch Macarius of Antioch to Russia in the middle of the 17th century, described by his son, Archdeacon Paul of Aleppo] issue 2, books IV–VI. Moscow: Universitetskaya tip. [in Russian].
Murkos, G. (Ed.). (1898). Puteshestvie antiohiyskogo patriarha Makariya v Rossiyu v polovine XVII veka, opisannoe ego syinom, arhidiakonom Pavlom Aleppskim [The journey of Patriarch Macarius of Antioch to Russia in the middle of the 17th century, described by his son, Archdeacon Paul of Aleppo] issue 3, books VII–IX. Moscow: Universitetskaya tip. [in Russian].
Olianina, S. (2019). Ukrainskyi ikonostas. Symvolichna struktura ta ikonolohiia [Ukrainian Iconostasis: Symbolism And Iconology]. Kyiv: ArtEk [in Ukrainian]
Ołtarz główny (n. d.). Parafia Bożego Ciała w Krakowie. Retrieved from: http://www.bozecialo.net/index.php/bazylika/przewodniki-menu/przewodnik-bazylika/269-oltarz-przewodnik [in Polish]
Panofskiy, E. (1992). Abbat Syuzher i abbatstvo Sen-Deni [Abbot Suger and the Abbey of St.Denis]. In Bogoslovie v kulture srednevekovya (pp. 79–118). Kyiv: Hristianskoe bratstvo “Put k Istine” [in Russian].
Pazhiћ, P. (1983). Ikonostas manastira Blagoveshteњa Rudnichkog [Iconostasis of the Monastery of Annunciation Rudničkog]. Saopštenja, 15, 249–255.
Petrov, N. (1913). Albom dostoprimechatelnostey Tserkovnoarheologicheskogo muzeya pri Kievskoy duhovnoy akademii: Yuzhnorusskie ikonyi [The album of curiosities of the Church and Archeological Museum of the Kyiv Theological Academy: The icons of the Southern Russia], issue 3. Kyiv: tip. S. V. Kulzhenko [in Russian].
Polovtsov A. (Ed.). (1897). Iliya (Torskiy). In Russkiy biograficheskiy slovar: v 25 tomah, vol. 8 (p. 91). Saint-Petersburg: Tip. Glavnogo upravleniya udelov [in Russian].
Sabados, M. (2008). L’iconostase de Moldoviţa: un repère dans l’évolution de l’iconostase moldave. Series Byzantina. Studies on Byzantine and Post-Byzantine Art, VI, 27–43 [in French].
Shamuryna, Z. (2006). Kyev. Repryntne vidtvorennia vydannia 1912 [Kyiv; Reprint reproduction of the 1912 edition]. Kyiv: PVP “Zadruha” [in Russian].
Shcherbakivskyi, V. (1995). Ukrainske mystetstvo: Vybrani neopublikovani pratsi [Ukrainian art: Selected unpublished works]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Shevchenko, I. (2001). Ukraina mizh Skhodom i Zakhodom [Ukraine between East and West]. Lviv: Instytut istorii Tserkvy LBA [in Ukrainian].
Sitkarova, O. (2000). Uspenskyi sobor Kyievo-Pecherskoi lavry: Do istorii arkhitekturno-arkheolohichnoho doslidzhennia ta proektu vidbudovy [Dormition Cathedral of the Kyiv-Pechersk Lavra: To the history of architectural and archaeological research and reconstruction project]. Kyiv: Sviato-Uspenska Kyievo-Pecherska lavra [in Ukrainian].
Svientsitskyi, I. (1928). Ikonopys Halytskoi Ukrainy XV–XVI vikiv [Iconography of the Galician Ukraine of the 15th–16th centuries]. Lviv: Pechatnia oo. Vasyliian [in Ukrainian].
Taranushenko, S. (1994). Ukrainskyi ikonostas [Ukrainian iconostasis]. Zapysky NTSh. Pratsi sektsii mystetstvoznavstva, 227(CCXXVII), 141–164 [in Ukrainian].
Trebnyk mytropolyta Petra Mohyly: (Kyiv 1646), Reprynt: u 2 t. (1996). [Euchologion of Petro Mohyla: (Kyiv 1646)], vol. 2. Kyiv: Informatsiino-vydavnychyi tsentr Ukrainskoi Pravoslavnoi Tserkvy [in Ukrainian].
Vecherskyi, V. (2011). Mystetstvo seredyny XVII — seredyny XVIII st. Obrazotvorche mystetstvo: Arkhitektura [Art of the mid-17th — mid-18th centuries. Fine arts: Architecture]. In Istoriia ukrainskoho mystetstva: u 5 t., vol. 3 (pp. 280–376). Kyiv: IMFE im. M. T. Rylskoho [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (1997). Narys istorii Ukrainy z naidavnishykh chasiv do kintsia XVIII st. [Outline of history of Ukraine from Ancient times to the end of 18th century]. Kyiv: Heneza [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (2016). Ukrainska kultura XVII st. yak poshuk “tretoho shliakhu” [Ukrainian culture of the 17th century as a search for “the third way”]. Shliakh u chotyry stolittia: materialy Mizhnar. nauk. konf. “AD Fontes — do dzherel” do 400-yi richnytsi zasnuvannia Kyievo-Mohylianskoi akademii, 12–14 zhovtnia 2015 roku (pp. 12–23). Kyiv: NaUKMA [in Ukrainian].
Yurkevych, Y. (Ed.) (2012). Tsarski vrata ukrainskykh ikonostasiv: albom [Royal Doors of the Ukrainian iconostases: An album]. Lviv: Instytut kolektsionerstva ukrainskykh mystetskykh pamiatok pry NTSh [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
