Невиданий Апокаліпсис Петра Могили: Мистецька пам’ятка та візуальна екзегеза
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.248000Ключові слова:
Лицьовий Апокаліпсис, видавнича діяльність, Петро Могила, ілюстрація, видання, есхатологічні очікуванняАнотація
Статтю присвячено нереалізованому задуму митрополита Петра Могили видати Лицьовий Апокаліпсис, у якому він вбачав дієвий інструмент духовного зростання, що презентує ідеї Одкровення Йоанна у спрощеній візуалізованій формі, зрозумілій будь-кому. Цей задум показано як частину масштабного проєкту митрополита з реформації київської Церкви, в контексті парадигми «Київ — другий Єрусалим» і есхатологічних очікувань першої половини XVII століття, які охопили Київську митрополію. У цьому процесі впорядкування церковного життя, за задумом Могили, не могло відбуватися без одночасного піклування про піднесення особистого благочестя його пастви. Тому в атмосфері очікування швидкого наближення кінця світу він задумує видати Лицьовий Апокаліпсис. Проєкт митрополита його наступники, які після здійснених Могилою реформ не підтримували партикулярне тлумачення Святого Письма на рівні народної побожності, не реалізували.
Посилання
Antonov D. (2020). Padenie demonov: variatsii motiva v srednevekovoy russkoy knizhnosti i ikonografii [The fall of the deamons: Variations of the motif in the medieval Russian books and icons]. Folklor: struktura, tipologiya, semiotika. 3, 110–129. DOI: 10.28995/ 2658-5294-2020-3-2-110-129
Anufrieva, N. (2018). Russkaya apokalipticheskaya illyustratsiya: proishozhdenie i razvitie. Retsenziya na kn.: Chinyakova g. P. Drevnyaya Rus i Zapad. Russkiy litsevoy Apokalipsis XVI–XVII vekov. miniatyura, gravyura, ikona, stenopis. m., 2018. 386 s.: il. [Russian apocalyptic illustration: origins and development] Vestnik Ekaterinburgskoy duhovnoy seminarii, 2 (22), 332–344. DOI: 10.24411/2224-5391-2018-10211
Franko, I. (Ed.). (1906). Apokryfy i lehendy z ukrainskykh rukopysiv [Apocrypha and legends from the Ukrainian mauscripts]. Lviv: Nauk. T-vo im. Shevchenka. 4.
Viunnyk, A. (1967). Hraviura XVI — pershoi polovyny XVII stolittia [Etchings of the 16th and the first half of the 17th century]. Istoriia ukrainskoho mystetstva. Kyiv: Holov. red. URE. 2, 337–374.
Gamlitskiy, A. (2010). “Theatrum biblicum” Nikolaya Piskatora. K voprosu o proishozhdenii zapadnyih obraztsov russkogo iskusstva XVII veka [Theatrum biblicum by Nicolas Joannes Piscator. On the issue of origins of the Western examples for the Russian art of the 17 century]. Academia. Zhurnal rossiyskoy akademii hudozhestv, 5, 3–9.
Golubev, S. (1898). Kievskiy mitropolit Petr Mogila i ego spodvizhniki: (opyit tserkovno-istoricheskogo issledovaniya) [Petro Mohyla, Metropolitan bishop of Kyiv, and his supporters]. Kiev: Tip. S. V. Kulzhenko. 2: Prilozheniya, VII, VI, 524, 498.
Ivanova, O. (2016). Kyr ylychna rukopysna knyha XVI st. z fondiv Instytutu rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho: Istoryko-kodykolohichne doslidzhennia. Albom filihranei [Cyrillic manuscript books of the 16th century in the funds of the Vernadsky National Library of Ukraine]. Kyiv: (n. p.).
Isaievych, Ya. (2002). Ukrainske knyhovydannia: vytoky, rozvytok, problemy [Ukrainian publishing: Origins, development, problems]. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha.
Isichenko, I. (2016). Dukhovni vymiry barokovoho tekstu: Literaturoznavchi doslidzhennia [Spiritual dimensions of the Baroque texts: Literary studies]. Kharkiv: Akta.
Kaluzhnyatskiy, E. (1886). Igumena Nafanaila “Kniga o vere”, ee istochniki i znachenie v istorii yuzhnorusskoy polemicheskoy literaturyi [Kniga vere by Mother Superior Nafanaila, its origins and significance in the history of Southern Russian polemic literature]. ChOIDR. IV (II), 1–36.
Karataev, I. (1883). Opisanie slavyano-russkih knig, napechatannyih kirillovskimi bukvami [Description of Slavic-Russian books, printed in Cyrillic letters]. Saint Petersburg: Tip. imper. akademii nauk.
Kachalova, I., Mayasova, N., Schennikova, L. (1990). Blagoveschenskiy sobor Moskovskogo Kremlya: K 500-letiyu unikalnogo pamyatnika russkoy kulturyi [Cathedral of the Annunciation in the Moscow Kremlin: The 500th anniversary of the unique phenomemnon of Russian publishing]. Moscow: Iskusstvo.
Korzo, M. (2007). Ukrainskaya i belorusskaya kateheticheskaya traditsiya kontsa XVI–XVIII vv.: stanovlenie, evolyutsiya i problema zaimstvovaniy [Ukrainian and Belarusian catechism tradition of the late 16th to the 17th centuries: Emergence, evolution, and the issue of borrowings]. Moscow: Kanon.
Lidov, A. (2014). Ikonyi. Mir svyatyih obrazov v Vizantii i na Rusi [Icons. The world of holy images in Byzantium and Rus]. Moscow: Feoriya.
Maslov, S. (1924). Drukarstvo na Ukrayini v XVI–XVIII st. [Publishing in Ukraine in the 16th–18th centuries]. Kiyv: [Derzh. Trest “Kiyiv-Druk”, 2-ga drukarnya].
Miliaieva, L. (2003). Mytropolyt Petro Mohyla i mystetstvo Kyieva 30–40-kh rr. XVII st. [Metropolitan bishop Petro Mohyla and art of Kyiv if the 1630s–1640s]. Visnyk lviv. un-tu. Seriia mystetstvo, 3, 161–171.
Oparina, T. (2003). Chislo 1666 v russkoy knizhnosti seredinyi — tretey chetverti XVII v. [The number 1666 in the Russian publications of the mid–late 17th century]. Chelovek mezhdu tsarstvom i Imperiey. 287–313.
Rovinskiy, D. (1881). Russkie narodnyie kartinki [Russian popular pictures]. Saint Petersburg: tip. Imp. akad. nauk.
Rovinskiy, D. (1895). Podrobnyiy slovar russkih graverov XVI–XIX vv.: v 2 t. [Detailed dictionary of the Russian etchers of the 16th–19th centuries]. Saint Petersburg: Tip. Imp. akad. nauk.
Sinkevych N. (2013). “Paterykon” Sylvestra Kosova: pereklad ta doslidzhennia pamiatky [Paterykon by Sylvestr Kosiva: translation and examination of the artifact]. Kyiv: Feniks, 712.
Stepovyk, D. (2011). Hraviura [Etching]. In Istoriia ukrainskoho mystetstva (pp. 222–254). Vol. 3. Kyiv: IMFE im. M. T. Rylskoho NAN Ukrainy.
Stepovyk, D. (1982). Ukrainska hrafika XVI–XVIII st. Evoliutsiia obraznoi systemy [Ukrainian graphic art of the 16th18th centuries. Evolution of the imagery]. Kyiv: Naukova dumka.
Titov, F. (1916). Tipografiya Kievo-Pecherskoy Lavryi. Istoricheskiy ocherk, (1606-1616-1916 gg.) [Kyiv Pechersk Lavra printing. Historical outline (1606-1616-1916]). Kiev: Tip. Kievo-Pecherskoy Uspenskoy Lavryi.
Titov, F. (1918). Prilozhenie k pervomu tomu issledovaniya zasluzhennogo professora protoireya Fedora Titova: Tipografiya Kievo-Pecherskoy Lavryi. Istoricheskiy ocherk. (1606-1616-1721) [Appendix to the first volume of the research works by the honorable professor Fedor Titov: Kyiv Pechersk Lavra printing. Historical outline (1606-1616-1916]. Kyiv: Tip. Kievo-Pecherskoy Uspenskoy Lavry.
Trofymenko, T. (2016). Prozovi chastyny “Perla mnohotsinnoho” Kyryla Trankviliona Stavrovetskoho: Avtorska interpretatsiia khrystyianskoi eskhatolohii [The prose chapters of the Perlo mnohotsinneye by Trankvilion Stavrovetsky: The author’s interpretation of Christian eschatology]. Slovo. Symvol. Rytual. Kharkiv: Akta. 56–75.
Ukrainska hrafika XI — pochatku XX st.: Albom (1994) [Ukrainian graphic art of the 11thearly 20th centuries: AN album]. Kyiv: Mystetstvo.
Antonovycha, D. (Ed.). (1993). Ukrainska kultura: Lektsii [Ukrainian culture: Lectures]. Kyiv: Lybid.
Yakovenko, N. (2002). Paralelnyi svit. Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI–XVII st. [Parallel world. Studies on the history of concepts and ideas in Ukraine of the 16th17th centuries]. Kyiv: Krytyka.
Yakovenko, N. (2017). U poshukakh Novoho neba: Zhyttia i teksty Yoanykiia Galiatovskoho [Seaching for the New Haven: Life and texts of Ioanikii Galiatovsky]. Kyiv: Laurus; Krytyka.
Campbell, W. (2020). The “Last Word” in Pictures: Enhanced Visual Interpretation of Revelation in Luther’s High German Bible (1534). Postscripts: The Journal of Sacred Texts, Cultural Histories, and Contemporary Contexts. 11(1), 5–33. https://doi.org/10.1558/post.17389
Yurchyshyn, O. (1998). Master Ilia’s Lytseva Bible. Print Quarterly, 15(4), 389–395.
Ševčenko, I. (1984). The Many Worlds of Peter Mohyla. Harvard Ukrainian Studies, 8 (1/2), 9–44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
