Поштові янголи Алли Гербурт-Йогансен. На чужині
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.17(2).2021.247990Ключові слова:
Бахметєвський архів, табори Ді-Пі, мистецьке середовище Харкова 1920-х — 1930-х роківАнотація
Дослідження проведене на основі кореспонденції мешканців таборів Ді-Пі — архівних документів із відділу рідкісних видань Бахметєвського архіву та із відділу рукописів Колумбійського університету, а також із приватного архіву Ганни Щепко. Авторка зосереджує увагу на листуванні яскравих представниць мистецького середовища Харкова 1920-х — 1930-х років — Алли Гербурт-Йогансен та Любові Дражевської. Ці листи є безцінним джерелом інформації про відомих особистостей, довоєнний Харків, творчість українських письменників. Також отримуємо інформацію про долю самої Алли Гербурт-Йогансен та її дітей після втечі з Харкова.
Дослідження стало можливим завдяки науковому стажуванню авторки в рамках міжнародного академічного обміну, здійснюваного програмою ім. Фулбрайта в Україні. Стажування відбувалося в Інституті Гаррімана Колумбійського університету (Нью-Йорк, США).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.