Амплуа і специфіка трактування тенорових партій у операх Г.Ф. Генделя (на прикладі опери «Радаміст»)
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.21(2).2025.345203Ключові слова:
оперна творчість Г.Ф. Генделя, опера-seria, опера «Радаміст», музична драматургія, партія тенораАнотація
Вивчено оперну творчість видатного німецького композитора доби бароко Г.Ф. Генделя із метою визначення амплуа і специфіки трактування партії тенора. Встановлено, що протягом різних періодів творчості композитора (гамбурзького, італійського, лондонського) було написано понад 40 оперних творів і що переважна більшість із них представляє жанр опери-seria.
Окрему увагу приділено опері «Радаміст» (1720), створеній у період першої Королівської академії музики (1720–1728). Виявлено, що ознакою цього етапу (протягом якого було написано 14 опер), є емансипація та зростання значення тенорової партії, перетворення амплуа тенорів на оперних злодіїв, а також практика залучення до виконання цих ролей співаків із виразними акторськими здібностями.
Проаналізовано сюжет опери «Радаміст», що ґрунтується на історичних подіях, пов’язаних з іберійсько-вірменською війною початку I тис. н. е. За канонами жанру, в цій опері-seria на три дії поєднані мотиви війни та кохання. Конфлікт між вірменським царем Тірідатом і фракійським (іберійським) принцом Радамістом, який розгортається довкола боротьби за Зенобію, дружину останнього, відтворено за матеріалами XII книги «Анналів» давньоримського історика Публія Корнелія Тацита, використаними лібретистом Доменіко Лаллі.
Визначено, що в опері «Радаміст» відбувається поляризація сил добра і зла. Ліричні персонажі опери (Радаміст, Зенобія, Поліссена), партії яких призначені для чоловічих і жіночих сопрано, уособлюють ідею добра. Натомість носієм зла виступає цар Вірменії Тірідат, єдина тенорова партія у виставі. Вокальна партія Тірідата, занотована в теноровому ключі та позначена високою теситурою, насичена войовничими інтонаціями, які виявляються передусім у віртуозних аріях, що безпосередньо втілює натуру антагоніста.
Після смерті Г.Ф. Генделя слава його знаменитих опер була затьмарена ораторіями пізнього періоду творчості. Епоха сценічного відродження оперної спадщини композитора настала у XX столітті та триває дотепер. Це стосується й опери «Радаміст».
Посилання
Bashmakova, N., & Okipna, T. (2019). Ariyi H.F. Hendelya v akademichnomu repertuari suchasnoho spivaka (vykonavski aspekty) [Arias of G.F. Handel in the academic repertoire of a modern singer (performance aspects)]. Muzykoznavcha dumka Dnipropetrovshchyny, 16, 97–109 [in Ukrainian].
Cherkashyna-Gubarenko, M. (2004). Opery Hendelya u dzerkali teoriyi ta praktyky [Handel’s operas in the mirror of theory and practice]. Ukrayinske muzykoznavstvo, 33, 355–366 [in Ukrainian].
Corago (n.d.). Repertorio e archivio di libretti del melodramma italiano dal 1600 al 1900 [Repertory and archive of Italian opera librettos from 1600 to 1900]. Retrieved from http://corago.unibo.it/ [in Italian].
Dean, W., & Knapp, J.M. (2009). Handel’s operas 1704–1726 (Reprinted ed.; originally published 1987, 1995). Boydell Press.
Handel, H.F. (1875). Radamisto: Opera in tre Atti [Radamisto: Opera in three acts]. Leipzig [in Italian].
Hogwood, C. (2007). Handel. London: Thames & Hudson.
Kopot, I. (1996). Operna tvorchist H. F. Hendelya v konteksti idey yevropeyskoho prosvitnytstva [Operatic works of G. F. Handel in the context of the ideas of European enlightenment] (Abstract of dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music. Kyiv, Ukraine) [in Ukrainian].
Oganezova-Grygorenko, O.V. (2021). Tembr-amplua yak osnova muzychnoho obrazu u vokalnomu mystetstvi [Timbre-role as the basis of a musical image in vocal art]. In Modern Ukrainian musicology: From musical artefacts to humanistic universals (pp. 440–459). Riga: Baltija Publishing [in Ukrainian].
Openjko, V. (2019). Operna spadshchyna H. F. Hendelya: mynule i suchasne [Opera heritage by G. F. Handel: Past and present]. Retrieved from http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/5679/1/Openko [in Ukrainian].
Quell’usignolo (n.d.). Le site des premiers interprètes baroques et classiques. Le registre des chanteurs des XVII et XVIII siècles. [The website of the first Baroque and Classical performers. The register of singers from the 17th and 18th centuries] Retrieved from http://www.quellusignolo.fr/index.html [in French].
Radamisto. Libretto di opera (1720). [Radamisto. Opera libretto]. London: Printed for Tho Wood in Little Britain [in Italian].
Rolland, R. (2007). Handel. Rolland Press [in French].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
