Балетний симфонізм Анатолія Шекери в контексті сучасного хореографічного мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.21(2).2025.345200Ключові слова:
український балет, мистецтво балетмейстера, симфонізм, хореографія, режисура, Національна опера України, творчість А. ШекериАнотація
Визначено та доведено актуальність дослідження такого важливого явища українського балетного театру, як творчість балетмейстера А. Шекери. Розглянуто вистави різних періодів його життя з метою окреслення основних рис творчого методу митця та значення його спадщини у мистецьких пошуках сучасних балетмейстерів. Для конкретизації кола тематичного аналізу хореографічного доробку балетмейстера обрано маловивчений напрям впливу балетного симфонізму на формування хореографії XX ст. Визначено риси балетного симфонізму у постановках А. Шекери, що найбільш повно відповідають поставленій темі, а саме: в балетах «Спартак» (1965), «Легенда про кохання» (1967), «Ольга» (1982), «Прометей» (1986), «Фантастична симфонія» (1996). Досліджено особливості творчого методу балетмейстера, його співпрацю з видатними українськими композиторами та сценографами. Виявлено вплив мистецької манери А. Шекери на творчість сучасних українських балетмейстерів В. Федотова, В. Гаченка, Д. Клявіна. Наголошено на важливості творчої спадщини митця для розуміння процесів у світовій та українській хореографії та необхідності більш поглибленого вивчення його доробку на науковому рівні.
Посилання
Golynska, O. (n.d.). Yevhen Stankovych: “Balet yak mystetstvo bude zhyty stil’ky, skil’ky zhytyme liudstvo, muzyka” [Yevhen Stankovych: “Ballet as art will live as long as humanity and music live”]. Retrieved from https://mus.art.co.ua/evhen-stankovychbalet-yak-mystetstvo-bude-zhyty-stilky-skilky-zhytyme-lyudstvo-muzyka/ [in Ukrainian].
Hordiychuk, M. (1986). “Prometey” Ye. Stankovycha [“Prometheus” by Y. Stankovych]. Muzyka, (2), 10–12 [in Ukrainian].
Lyahushchenko, A. (n.d.). Paraleli teatral’noi diyal’nosti Pavla Virskoho ta Serzha Lyfaria [Parallels of theatrical activity of Pavlo Virsky and Serge Lifar]. Retrieved from http://nv.knutkt.edu.ua/article/view/332751 [in Ukrainian].
Morozenko, O. (n.d.). Filosofiya ukrayins’koho baletu khoreohrafa i baletmeystera-postanovnyka Anatoliya Shekery [Philosophy of Ukrainian ballet of choreographer and ballet master-director Anatoliy Shekera]. Retrieved from https://sensormedia.com.ua/theatre/filosofiya-ukrayinskogo-baletu-horeografa-j-baletmejstra-postanovnyka-anatoliya-shekery/ [in Ukrainian].
Stanishevs’kyi, Yu. (1977). Balet A. Khachaturyana “Spartak” na ukrayins’kii stseni [Ballet by A. Khachaturyan Spartacus on the Ukrainian stage]. Muzyka,(4), 12–14 [in Ukrainian].
Stanishevs’kyi, Yu. (2003). Baletnyi teatr Ukrayiny: 225 rokiv istorii [Ballet theatre of Ukraine: 225 years of history]. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Venediktova, L. (1996). Baletna versiya symfoniyi [Ballet version of a symphony]. Muzyka, (5), 12 [in Ukrainian].
Zahaikevych, M. (1989, December 3). Tretya i naibilsh vdala [The third and most successful]. Kultura i zhyttia, 3 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
