«Музика кольору» в українському мистецтві 1960-х
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.21(1).2025.333503Ключові слова:
взаємодія мистецтв, музика, малярство, науково-технічний прогрес, пізньорадянська культураАнотація
Розкрито одне з найцікавіших явищ вітчизняного мистецтва 1960‐х років, яке накреслило не лише нові напрями міждисциплінарної взаємодії, а й стало основою нового виду мистецтва — «музики кольору» («музики світла», «видимої музики»). Інтерес до нього був пов’язаний із новим, розпочатим у роки «відлиги» (кінець 1950‐х — початок 1960‐х) етапом науково-технічного прогресу в СРСР та загальною лібералізацією культурно-суспільного життя, що активізувало творчі процеси у різних сферах діяльності. Тема «музики кольору» захопила тоді ентузіастів різних професій — інженерів, музикантів, художників, які й визначили різноманіття шляхів її інтерпретації, де зосередження на інженерно-конструктивних проблемах (розробці пристроїв для виконання кольорово-музичних творів), дослідження теоретичних засад, дискусії про пріоритет складових — музичної та візуальної, поєднувалися із прагненнями знайти їй місце в поточних практиках, залучити кольоромузичні твори до художнього життя. В Україні проблематику «музики кольору — музики світла» розробляли у 1960‐ті у Києві, Харкові та Одесі, як окремі митці — Ф. Юр’єв, В. Польовий, В. Зорін (розпочинав свою діяльність у Харкові та Полтаві), так і осередки — «Студія світложивопису» Ю. Правдюка у Харкові, «Клуб “Колір, музика, слово” ім. М.К. Чюрльоніса» в Одесі. «Кольорова музика» стала інтегруючою цариною наукової, технічної та художньої творчості, відкриваючи нові напрями креативної думки. Аналіз творчих пошуків та моделей бачення у кольоросвітломузиці в українському мистецтві не лише вводить в історію вітчизняного мистецтва її важливу сторінку, а й додає нових рис до реконструкції культури пізньорадянської доби.
Посилання
Andrusyk, S. (2017, March 30). Vitalii Hodziatskyi: “My iskaly togda fizikov—tolko oni nas i ponimali” [Vitalii Hodziatskyi: “ We were looking for physicists then—only they understood us”]. Ukrainska pravda. Zhyttia. Retrieved from https://life.pravda.com.ua/culture/2017/03/30/223452/ [in Ukrainian].
Bohorad, Ya. (1965). Melodiia svitla [Melody of light]. Radianska Ukraina, 30, 12 [in Ukrainian].
Bykov, A. (2022). Creation and protection of Florian Juriev’s architectural masterpiece. UFO Music, 4, 3–5.
Dovhan, R. (1969, June 24). Sekret “Poemy vohniu” [The secret of Poem of fire]. Literaturna Ukraina [in Ukrainian].
Iuriev, F. (1966). Muzyka svitla [Music of light]. Ranok, 3, 8–10 [in Ukrainian].
Iuriev, F. (1971). Muzyka sveta [Music of light]. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Russian].
Iuriev, F. (2006). Reka vremen. Suita [The river of time. A suite]. Ed. bz A. Belousov. Kyiv: Polyhrafcentr TAT [in Russian].
Konferentsiia v Odesi. Iz vospominanii Leva Nusberha (n. d.). [Conference in Odesa. From the memoirs of Lev Nusberg]. Retrieved from https://alegrig.ru/RU/texts/odessa [in Russian].
Kostin, R. (1969, June 28). Zahadka “Prometeia” [The riddle of “Prometheus”]. Radianska Ukraina [in Ukrainian].
Lesiuv, M. (1966, January 19). Niezwykly koncert w Kijowie [An extraordinary concert in Kyiv]. Kurier Lubelski [in Polish].
Lesiuv, M. (1966, January 30). Kontsert muzyky koloru v Kyievi [A concert of color music in Kyiv]. Nashe slovo [in Ukrainian].
Plachynda, S. (1966). Pershyi kontsert... [The first concert...]. Ranok, 3, 9 [in Ukrainian].
Plachynda, S. (1966, January 14). Charivnyi teatr [Magical theater]. Literaturna Ukraina [in Ukrainian].
Polevyi, V. (1968). Shliakh kolorovomuzychnoho syntezu [The path to color-music synthesis]. Mystetstvo, 4, 22–2. [in Ukrainian].
Polevyi, V. (1970). Kolir i muzyka [Color and music]. Muzyka, 3, 35–39 [in Ukrainian].
Polevyi, V. (1977). Pro kontserty muzychnoho svitlodynamichnoho zhytopysu v Kharkovi [On the concerts of musical light-dynamic painting in Kharkiv]. Ukrainske muzykznavstvo, 12, 148–157 [in Ukrainian].
Prudenko, Ya. (2019). Ukrainska svitlomuzyka [Ukrainian light music]. Vidkrytyi arkhiv ukrainskoho media artu. Retrieved from https://mediaartarchive.org.ua/lightmusic/ [in Ukrainian].
Redia, V. Ya. (2020). Muzychni modusy tvorchoho universalizmu Floriana Iurieva (prolehomenu do rozuminnia fenomena) [Musical modes of Florian Yuriev’s creative universalism (a prolegomenon to understanding the phenomenon)]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P.I. Chaikovskoho, 1 (46), 101–112 [in Ukrainian].
Shyshov, O. (1968, January 6). Symfoniia koloriv [Symphony of colors]. Vechirnii Kyiv [in Ukrainian].
Sklyarenko, G. (2020). Ukrainski khudozhnyky: z vidlyhy do nezalezhnosti: u 2 kn. [Ukrainian artists: From the thaw to independence: In 2 books]. Vol. 1. Kyiv: Huss [in Ukrainian].
Sklyarenko, H.Ya. (2019). Tvorchist Floriana Iurieva ta novi vymiry khudozhnoho syntezu [The work of Florian Yuriev and new dimensions of artistic synthesis]. Studii mystetstvoznavchi, 3–4, 100–114 [in Ukrainian].
Sokolov, O. (1975, January 9). Kolir, muzyka, slovo. Dyskusiynyi klub [Color, music, word. A discussion club]. Komsomolska iskra [in Ukrainian].
TsDALM, F. 117, Op. 1, Spr. 19. 150 s. [Central State Archive of Literature and Art of Ukraine, File 117, Op. 1, Case 19. 150 pages] [in Ukrainian].
TsDALM, F. 117. Op. 1. Spr. 20. [Central State Archive of Literature and Art of Ukraine, File 117, Op. 1, Case 20. 520 pages] [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.