Фортепіанний цикл у творчості Роберта Шумана: художньо-стильовий світ задуму та особливості виконавського втілення
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.21(1).2025.333485Ключові слова:
колекціонер, художній твір, навколохудожня соціальна група, типологія груп, фінанси, художня мода, діловий партнер, меценат, прагматизм, ідеалізмАнотація
Досліджено фортепіанні цикли Роберта Шумана у контексті їхнього художньо-стильового задуму та особливостей виконавського втілення та виняткової ролі у становленні музичного романтизму XIX століття. Фортепіанні цикли німецького композитора розглянуто як унікальний жанрово-стильовий субстрат поєднання музичної й літературної поетики, завдяки чому створено особливий художній простір, позначений суб’єктивністю, ліризмом та драматургічною складністю. В основу дослідження покладено такі цикли, як «Карнавал», «Крейслеріана», «Танці Давидсбюндлерів», «Фантастичні п’єси» та інші знакові фортепіанні твори Р. Шумана. Проаналізовано принципи композиційної організації, зокрема мозаїчність структури, використання музичних шифрів (наприклад, ASCH, ABEGG), метроритмічну свободу, варіаційність, інтонаційну єдність та лейтмотивність. Розкрито вплив літературних джерел на програмність та образну калейдоскопічність шуманівських циклів. Особливу увагу приділено розкриттю психологічної глибини образів та їхньому втіленню в музичній тканині авторського задуму. Досліджено особливості виконавського прочитання циклів Р. Шумана з урахуванням історично обґрунтованого та персоніфікованого підходів, що охоплюють питання інтерпретаційної свободи, вибір інтерпретатора між повним виконанням циклу та окремих п’єс, а також технічні виклики (ритмічна гнучкість, педалізація, динамічна градація тощо). Проаналізовано під- ходи таких видатних піаністів, як Клара Шуман, Володимир Горовиць, Марта Аргеріх, а також сучасної зірки Юджа Ванґ, вказано на еволюцію інтерпретацій фортепіанної спадщини німецького композитора — від академічної точності до персоніфікованої свободи у трактуванні авторського задуму. У контексті сучасного виконання наголошено на необхідності дотримання стилістичної цілісності, гнучкості фразування, ритмічної свободи та глибокого психологічного осмислення образів. Таким чином, фортепіанні цикли композитора виступають як інтелектуально-образний субстрат, відкритий до перепрочитань у сучасному музичному просторі.
Посилання
Do, L. (2018). Pervoe intermetso v istorii muzyki: R. Shuman, op. 4, No 1 [The first intermezzo in music histor y: R . Schumann, Op. 4, No. 1]. Muzychne mystetstvo i kultura, 26, 200–213. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2018-26-200-213 [in Russian].
Guan, S. (2018). Secret messages in Schumann’s music: A study of the influence of German literature and cipher on the music of Robert Schumann. Doctoral dissertation, University of Kansas. Retrieved from https://hdl.handle.net/1808/27861
Horetska, N. (2024). “Tantsi Davydsbyundleriv” R . Shumana: zasoby i pryiomy kompozytsiinoi yednosti tsyklu [“Davidsbündlertänze” by R . Schumann: Means and techniques of compositional unity in the cycle]. Fine Art and Culture Studies, 4, 3–10. https://doi.org/10.32782/facs-2024-4-1[in Ukrainian[.
Ivanova, I. (2017). Periodizatsiia tvorchestva Rober ta Shumana v fokuse otsenochnykh suzhdenii [Periodization of Rober t Schumann’s c reativity through the lens of evaluative judgments] Problemy vzaiemodii mystetstva, pedahohiky ta teorii i praktyky osvity, 47, 108–124. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvmp_2017_47_11 [in Russian].
Lawson, D. Interpretations and performance practices of Robert Schumann’s “Carnaval”. University of Nebraska at Omaha. Student Work. 2857. Retrieved from https://digitalcommons.unomaha.edu/studentwork/2857
Panova, N. (2019). Davydsbyund Roberta Shumana v avtorskomu slovi ta poetytsi fortepiannykh tvoriv 1830‐k h rokiv [Robert Schumann’s Davidsbünd in his authorial remarks and poetics of piano works of the 1830s]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 3, 381–384. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191823 [in Ukrainian].
Shin, H. (2020). Reconstructing Clara Schumann’s pedagogy: Illumination through understanding. Doctoral dissertation, Cornell University. Retrieved from https://ecommons.cornell.edu/items/4774429b-f97e-4436‐b6b2‐d8048bc7cb02
Stefaniak, A. (2016). Schumann’s virtuosity: Criticism, composition, and performance in nineteenth-century Germany. Bloomington: Indiana University Press.
Stefaniak, A. (2018). Clara Schumann and the imagined revelation of musical works. Music and Letters, 99(2), 194–223. https://doi.org/10.1093/ml/gcy012
Todd , R . L. (Ed.). (1994). Schumann and his world. Princeton: Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400863860
Vovchenko, H. (2024). “Symfonichni etiudy” ta “Kreisleriana” R . Shumana v predstavnytstvi bidermayerivskoi i romantychnoi tsyklizatsii for tepiannykh miniatiur [“Symphonic Etudes” and “Kreisleriana” by R . Schumann in the representation of Biedermeier and Romantic cyclic approaches to piano miniatures]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2, 261–266. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308408 [in Ukrainian].
White, S. J. (2021). Fighting the Philistines: Robert Schumann and the Davidsbündler. Musical Offerings, 12(1), 1–9. https://doi.org/10.15385/jmo.2021.12.1.1
Yuriichuk, N. (2022). Shistfuh na temu “BACH” dlia orhanu abo pedalnoho fortepiano op. 60 R . Shumana [Six fugues on the theme “BACH” for organ or pedal piano, Op. 60 by R . Schumann]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 55(3), 107–112. https://doi.org/10.24919/2308-4863/55-3-17 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
