Передчуття твору. Евристичність гештальту
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.21(1).2025.333477Ключові слова:
гештальт, діалогічність, психологічний двійник, свідомість, підсвідомість, «внутрішнє бачення», художня суб’єктивність, культурна рефлексія, комбінаторика, творча граАнотація
Означено складну психологічну ситуацію свідомості художника (творчої людини взагалі) перед початком роботи над певною темою (твором) та пошуком відповідної форми (композиції, архітектоніки, окремих елементів) для візуального втілення задуму. Описано фазу попереднього уявного моделювання майбутнього твору: йдеться про діалогічність (внутрішній діалог) автора із власним «Я» (з двійником), а також про діалог між свідомістю та підсвідомістю автора. Розщеплене «Я» також веде уявний діалог з майбутнім (ідеальним) глядачем. Акцентовано роль підсвідомого у цьому складному психологічному процесі, який завжди герметичний та прихований від «Іншого», але саме в якому реалізується бачення художника «внутрішнім зором» його майбутнього твору. Цей складний, закритий від стороннього ока процес підводить митця до створення першого ескізу композиції, а згодом і до комбінаційної гри зі структурними елементами (лініями, тональними та кольоровими плямами тощо) Цей творчий процес перекомпонування формальних елементів відбувається відповідно до суб’єктивного мислення кожного артиста. У процесі народження образу задіяно багато складових: дитячі враження, загальна та професійна освіченість, генетичні особливості, естетична вибірковість (смак художника), культурна рефлексія, соціальні фактори — все, що складає індивідуальність митця. Весь цей глибинний процес, що відбувається у свідомості та підсвідомості художника, сторонній людині дослідити неможливо. Але в інтерв’ю, взятому у художника, можна дізнатися про основний збудник творчого процесу — гештальт. Саме він як потужний провокатор запускає творчий процес. Художник починає творити під сильним враженням від чогось чи когось. Гештальтом може бути будь-що. Це враження, яке викликає сильну творчу емоцію, і буде гештальтом. У статті означено гештальти, які були суттєвими (типологічними) як для майстрів класичного мистецтва — Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Піронезі, Рембранта, ван Гога, Сезанна, так і для сучасних українських художників: Медвідя, Криволапа, Джураєвої. Наведено власний досвід роботи згештальтом. Описано стійкі гештальти Сальвадора Далі, Джорджо де Кіріко, Сергія Параджанова. Зауважено позасюжетний гештальт для нефігуративістів у вигляді кольору. Також згада- но про концепцію Ж. Дельоза стосовно зв’язків логічного з позалогічним, що має прямий стосунок до проблеми гештальту як творчого збудника. Гештальт як «неіснуюча сутність» (або прихована сутність) завжди залишається поза інформацією для глядача, але мусить бути прочитаним та усвідомленим мистецтвознавцем, як дослідником.
Посилання
Avramenko, O. (2018). Kryvolap. Metafizyka chystoho kolioru [Kryvolap: The Metaphysics of Pure Colour]. Kyiv: Atlant—YuEmSi [in Ukrainian].
Branskyi, V. (2000). Iskusstvo i filosofiia: Rol filosofi v formirovanii i vospriiatii khudozh. proizvedeniia na primere istorii zhivopisi [Art and Philosophy: The Role of Philosophy in the Formation and Perception of the Artwork on the Example of the History of Painting]. Kaliningrad: Iantarnyi skaz [in Russian].
Liutyi, T. (2007). Rozumnist nerozumnoho: Monohrafiia [The Rationality of the Irrational: A Monograph]. Kyiv: PARAPLAN [in Ukrainian].
Medvid, L. (2011). Vytoky [Origins]. In Liubomyr Medvid. Reministsentsii [Liubomyr Medvid: Reminiscences] (pp.5–20). Lviv: Apriori [in Ukrainian].
Muratov, P. (2019). Obrazy Italii [Images of Italy]. Moscow: Kolibri, Azbuka-Attikus [in Russian].
Petrova, O. (2009). “Komediia” Dante Alihiieri. Mystetskyi komentar. XIV–XX stolittia [Dante Alighieri’s“Comedy”: An Artistic Commentary. 14th –20th Centuries]. Kyiv: Fakt [in Ukrainian].
Petrova, O. (2019). 2000 rik. Na porozi mileniumu [The Year 2000: On the Threshold of the Millennium]. In Petrova, O. Mystetskyi Kyiv 1990kh. Rekonstruktsiia [Artistic Kyiv of the 1990s: A Reconstruction] (pp.350–375). Kyiv: Publish PRO [in Ukrainian].
Sezann, P. (1972). Perepiska, vospominaniia sovremennikov [Correspondence and Contemporaries’ Recollections]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Van Gogh. (1966). Pisma [Letters]. Leningrad; Moscow: Iskusstvo [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
