Мистецтво як зброя: творчість композиторки Богдани Фроляк часів російськоукраїнської війни

Анотація

До наукового обігу українського музикознавства вперше введено твори Богдани Фроляк, написані упродовж 2022–2023 років: програмні симфонічні композиції «The Way», «Let There Be Light», Віолончельний та Гобойний інструментальні концерти, музику до театральної вистави «Війна, що змінила Рондо». З’ясовано, що образний зміст і тематика творів композиторки часів війни є надзвичайно широкими: від інтимної лірики, спогадів про прекрасне минуле і нагадувань про красу світу до тривожних настроїв, роздумів про смерть, скорботи, плачу за загиблими і молитви. У багатьох творах Б. Фроляк запропоновано уявні сценарії подолання ворога і наближення перемоги України за допомогою символічної перемоги світла над темрявою в звуковому континуумі. Аналітичні спостереження над найновішими творами Б. Фроляк дозволили здійснити узагальнення стосовно її музичної естетики та основних рис стилю. Композиторка використовує такі музично-виражальні засоби, як драматургія тембрів, медитативна естетика, жанрова специфіка окремих частин реквієму, тональне і атональне письмо, алеаторика, сонористика, розширені виконавські техніки тощо. Ознаками постмодерністського світогляду Б. Фроляк є наявність у її творах елементів різних епох і стилів: від бароко до імпресіонізму, алюзії до музики В.-А. Моцарта, В. Сильвестрова тощо. Підкреслено, що головна мета українського мистецтва часів війни — це утвердження української культурної ідентичності та стимулювання інтересу європейської і світової спільноти до України завдяки активній культурній дипломатії, і саме цій меті підпорядкована нині творчість провідних українських композиторів, до грона яких належить і Богдана Фроляк.