Тандемна творчість Федеріко Фелліні та Тоніно Гуерри на прикладі фільму «Амаркорд»
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.20(2).2024.318246Ключові слова:
художня культура другої половини XX століття, кінематографічне мистецтво Федеріко Фелліні, сценарна майстерність Тоніно Гуерри, спільний творчий проєкт, тандемна творчість, італійський неореалізм як культурний феномен, синтез мистецтв, «memory»-концепціяАнотація
Висвітлено творче переосмислення естетичної програми післявоєнного італійського кінематографу, що сприяло формуванню самобутнього режисерського стилю Ф. Фелліні. Окреслено особливості художньої комунікації режисера Ф. Фелліні та сценариста Т. Гуерри у контексті плідної мистецької співпраці. Досліджено визначальний вплив художньої «memory»-концепції на формування естетичних уявлень Ф. Фелліні, які були реалізовані у спільній творчості тандему Фелліні–Гуерра на прикладі фільму «Амаркорд». Художня «memory»-концептосфера (яка складається із наріжних для творчості Ф. Фелліні концептів — «дитинство», «пам’ять», «час», «спогад», «ностальгія») формує кадрово-мозаїчну драматургію кінооповідання фільму «Амаркорд» зокрема та епізодично-калейдоскопічну структуру всієї кінематографічної граматики режисера загалом. Ці смислові домінанти-образи окреслили характерну стильову «впізнаваність» кіномови італійського митця. Можна констатувати, що згадані вище художні образи становлять певну психолого-темпоральну «memory»-концепцію єдиного кінематографічного метатексту визнаного режисера, яка поширюється на всю кінематографічну творчість Ф. Фелліні. Творча логіка внутрішнього розгортання «memory»-метасюжету спонукала Ф. Фелліні залучити до кінотвору «Амаркорд» техніку кадрового колажу, завдяки якій розв’язуються наріжні для стильового тезаурусу визнаного режисера художні завдання. У численних інтерв’ю та автобіографічних нотатках Ф. Фелліні свідомо артикулював визначальну для другої половини XX століття мистецьку проблематику феномену дитинства та механізми художнього втілення цього символічного явища у новаторських творчих практиках. Це проблемне поле постійно «водило» режисера художнім маршрутом «вічного повернення» до «memory»-концепції, яка спонукала митця звертатися протягом усієї творчої діяльності до поетики пам’яті та ностальгії. У цьому тематико-естетичному контексті та психолого-художньому векторі і було створено кіношедевр «Амаркорд», який став відверто-справжнім та пекуче-проникливим поетичним одкровенням темпоральної дискретності хисткого самовідчуття плинності часу
Посилання
Anselmi, M. (2008, June 24). Tullio Pinelli: “Quante liti con Federico…”—“Il Giornale”. Retrieved from https://www.ilgiornale.it/news/tullio-pinelli-quante-liti-federico.html [in Italian].
Corbella, M. (2011). Notes for a Dramaturgy of Sound in Fellini’s Cinema: The Electroacoustic Sound Library of the 1960s. Music and the Moving Image. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/10.5406/musimoviimag.4.3.0014
Fellini, F. (2015). Making a Film. New York: Contra Mundum. Press. Kharchenko, P. (2021). Muzyka v kino ta problematyka syntezu mystetstv [Music in cinema and the problems of art synthesis]. Suchasne mystetstvo, 17, 243–255 [in Ukrainian].
Levchenko, N. (1999). Ekzystentsiyni vymiry mystetstva v kulturi XX stolittya [Existential dimensions of art in the culture of the 20th century]. Multyversum: Filosof. almanakh, 7, 150–160. [in Ukrainian].
Levchuk, L. (Ed.). (2006). Estetyka: Pidruchnyk dlya stud. humanitarn. spets. vyshch. navch. zakl. [Aesthetics: A textbook]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].
Levchuk, L. (2002). Psykhoanaliz: istoriya, teoriya, mystetska praktyka [Psychoanalysis: history, theory, artistic practice]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Onishchenko, O. (2022). “Tandem” yak aktyvizator kulturotvorennya: dosvid frantsuzkoyi humanistyky druhoyi polovyny XIX stolittya [“Tandem” as an activator of cultural creation: experience of French humanities second half of the nineteenth century]. Naukovyy visnyk Kyyivskoho natsionalnoho universytetu teatru, kino I telebachennya imeni I. K. Karpenka-Karoho, 30, 64–70 [in Ukrainian].
Onishchenko, O. I. (2008). Khudozhnya tvorchist: proekt neklasychnoyi estetyky [Artistic creativity: a project of non-classical aesthetics]. Kyiv: In-t kulturolohiyi AMU [in Ukrainian].
Zubavina, I. (2008). Chas i prostir u kinematohrafi [Time and space in cinematography]. Kyiv: Shchek [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
