Технологічне мистецтво. Історія поняття та його трактування
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.20(1).2024.306930Ключові слова:
кіномузика, кіномузика українських композиторів, взаємодія музики і зображення, функції кіномузики, структурні складові фільму, драматургія кінотворуАнотація
Досліджено особливості функцій музики в кінотворах з точки зору впливів останньої на розвиток культурного та суспільного простору сучасного світу. Висвітлено основні завдання кіномузики другої половини XX століття, напрями і тенденції, за якими розвивалася її еволюція. Обґрунтовано, що зазначені процеси особливо помітно виявили себе саме у цей період й стимулювали увагу не лише практиків, а й теоретиків — дослідників екранних мистецтв, до виявлення функцій кіномузики, її стильових та жанрових особливостей, принципів застосування у кінотворах. Останні тенденції вивчено на основі окремих прикладів — зразків творчості українських композиторів, діяльність яких була пов’язана із розвитком кінематографу в Україні другої половини XX століття, що, на наш погляд, досліджено ще недостатньо. Як результат дослідження встановлено, що домінантною функцією як закадрової, так і внутрішньокадрової музики в кінематографі України другої половини XX сторіччя є взаємодоповнення відеоряду й звуку, а також посилення емоційної складової візуального зображення. Серед важливих принципів використання музики при цьому назвемо послідовність у розкритті головної ідеї екранного твору, продуманість етапів загострення конфлікту та гармонізації загальної сюжетної лінії. Обґрунтовано базові принципи композиторської творчості, здійснювані з метою відповідної реалізації функції музики в кінематографі України другої половини XX століття. Узагальнення набули основні функції музики в українському кінематографі другої половини XX століття, виявлені у діяльності композиторів цього періоду, що дозволило простежити практичну реалізацію моделей взаємодії музики і зображення в кінотворах.
Посилання
Allouche, J.-P. (1999). How New Is Technological Art? Leonardo, 32(4), 303–303. https://doi.org/10.1162/002409499553299
Capucci, P. L. (1996). Arte & Tecnologie. Comunicazione estetica e tecnoscienze [Art and technology: Aesthetic and technical communication]. Bologna: Edizioni dell’Ortica [in Italian].
Catricalà, V. (Ed.). (2015). Media art: towards a new definition of arts in the age of technology. Pistoia: Gli ori.
Costa, M. (2021). Art Inside Technology. In: Chiodo, S., Schiaffonati, V. (Eds.). Italian Philosophy of Technology. Philosophy of Engineering and Technology, vol 35. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-54522-2_14
Fantauzza, J. (2013). A third space: technological art as artistic production and technology research and development [Ph. D. dissertation, Georgia Institute of Technology]. Retrieved from https://repository.gatech.edu/entities/publication/77cecd59-7ead-4240-9236-3b587867cd56
Hertz, P. (2008). From Technological to Virtual Art (review). Leonardo, 41(2), 192–193. Retrieved from https://www.muse.jhu.edu/article/236390.
Kohn, R. E. (2010). The Motorization of Video Art. Afterimage, 37(6), 13–16. https://doi.org/10.1525/aft.2010.37.6.13
Mallamaci, M. G. (2020). Conectados, demasiado conectados. Poder, técnica y virtualización desde el pensamiento de Paul Virilio. Revista de Filosofía (Madrid), 45(2), 247–265. https://doi.org/10.5209/resf.60623
Pearlman, E. (2012, October 2). What’s Wrong With Technological Art vs. the Maker Faire. Hyperallergic. http://hyperallergic.com/57809/whats-wrong-with-technological-artvs-the-maker-faire/
Popper, F. (2007). From Technological to Virtual Art. Cambrige, MA: MIT Press.
Shanken, E. A. (Ed.). (2009). Art and Electronic Media. London; New York: Phaidon Press.
Sofia, Z. (1996). Contested Zones: Futurity and Technological Art. Leonardo, 29(1), 59–66. https://doi.org/10.2307/1576279
Sovgyra T. (2020). Tekhnolohichne mystetstvo yak problema intehratsii tekhnolohii ta mystetstva [“Technological” art as a problem of technology and art integration]. Kultura і suchasnist: almanakh, 2, 93–97 [in Ukrainian].
Wilson, S. (2002). Information arts: intersections of art, science, and technology. Cambrige, MA: MIT Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
