Технологічне мистецтво. Історія поняття та його трактування
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.20(1).2024.306930Ключові слова:
технологічне мистецтво, інтеграція, міждисциплінарність, цифрові технології, соціокультурний ландшафтАнотація
Анотація. Досліджено міждисциплінарний характер технологічного мистецтва, що включає взаємодію мистецтва, науки та технологій. Аргументовано вплив стрімкого розвитку технологій на соціокультурну картину світу, а також модифікацію нашого сприйняття навколишнього середовища. Основну увагу приділено історії поняття «технологічне мистецтво», яке охоплює еволюцію взаємовпливу мистецтва та технологій від механічних через цифрові медіа до технології віртуальної та доповненої реальностей.
Розглянуто різні трактування цього поняття, зокрема, у працях Франка Поппера, який робить акцент на зміні естетики в цифрову епоху. Взято до уваги критичний погляд Поля Віріліо на технології через їхній руйнівний вплив на суспільство, а також Едварда А. Шанкена, який вбачає у технологічному мистецтва нові перспективи для творчості. Джилл Фантаузза констатує певне напруження між технологічним мистецтвом та традиційним мистецтвом, тоді як Еллен Перлман говорить про два різні вектори функціонування технологічного мистецтва — перший спрямовано на інтеграцію передових технологій як форму художнього вираження з актуалізацією філософських ідей, проте другий — на інклюзивне залучення широкої аудиторії. Останній є демонстрацією технологічних інновацій з розважальною або навчальною метою.
Автор дійшов висновку, що технологічне мистецтво слід розглядати не лише як категорію мистецтва, яка використовує технологічні інструменти, а як ширше відображення процесу інтеграції новітніх досягнень у мистецькі процеси, який впливає на соціокультурний ландшафт. Об’єднуючи естетичні, концептуальні та технологічні виміри, технологічне мистецтво сприяє зародженню нових форм мистецтва, розширюючи арсенал митців новими методами.
Посилання
Allouche, J.-P. (1999). How New Is Technological Art? Leonardo, 32(4), 303–303. https://doi.org/10.1162/002409499553299
Capucci, P. L. (1996). Arte & Tecnologie. Comunicazione estetica e tecnoscienze [Art and technology: Aesthetic and technical communication]. Bologna: Edizioni dell’Ortica [in Italian].
Catricalà, V. (Ed.). (2015). Media art: towards a new definition of arts in the age of technology. Pistoia: Gli ori.
Costa, M. (2021). Art Inside Technology. In: Chiodo, S., Schiaffonati, V. (Eds.). Italian Philosophy of Technology. Philosophy of Engineering and Technology, vol 35. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-54522-2_14
Fantauzza, J. (2013). A third space: technological art as artistic production and technology research and development [Ph. D. dissertation, Georgia Institute of Technology]. Retrieved from https://repository.gatech.edu/entities/publication/77cecd59-7ead-4240-9236-3b587867cd56
Hertz, P. (2008). From Technological to Virtual Art (review). Leonardo, 41(2), 192–193. Retrieved from https://www.muse.jhu.edu/article/236390.
Kohn, R. E. (2010). The Motorization of Video Art. Afterimage, 37(6), 13–16. https://doi.org/10.1525/aft.2010.37.6.13
Mallamaci, M. G. (2020). Conectados, demasiado conectados. Poder, técnica y virtualización desde el pensamiento de Paul Virilio. Revista de Filosofía (Madrid), 45(2), 247–265. https://doi.org/10.5209/resf.60623
Pearlman, E. (2012, October 2). What’s Wrong With Technological Art vs. the Maker Faire. Hyperallergic. http://hyperallergic.com/57809/whats-wrong-with-technological-artvs-the-maker-faire/
Popper, F. (2007). From Technological to Virtual Art. Cambrige, MA: MIT Press.
Shanken, E. A. (Ed.). (2009). Art and Electronic Media. London; New York: Phaidon Press.
Sofia, Z. (1996). Contested Zones: Futurity and Technological Art. Leonardo, 29(1), 59–66. https://doi.org/10.2307/1576279
Sovgyra T. (2020). Tekhnolohichne mystetstvo yak problema intehratsii tekhnolohii ta mystetstva [“Technological” art as a problem of technology and art integration]. Kultura і suchasnist: almanakh, 2, 93–97 [in Ukrainian].
Wilson, S. (2002). Information arts: intersections of art, science, and technology. Cambrige, MA: MIT Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
