Відкрита форма, її психологічні, цивілізаційні та естетичні засади утворах сучасних українських митців
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.20(1).2024.306925Ключові слова:
Умберто Еко, non finito, Олександр Архипенко, відкрита форма, нелінійний світ, хаосмос, генезис-становлення, діалог з глядачем, демонтаж форми, формотворення в принципах «відкритого твору», фактор війни 2022–2024 років у творчості українських митцівАнотація
Подано концепцію «відкритого твору» (за ідеєю Умберто Еко) як змістовно не окресленого та навіть незавершеного (non finito) твору, такого, який з’явився у мистецькій практиці XX століття — в час революційних та військових катастроф. Події початку XX століття в соціальній, психологічній та художній свідомості першого ешелону авангардистів обумовили емоційні та психологічні зсуви та сприяли народженню нових способів художнього мовлення. У мистецтві виникли твори з різновекторними характеристиками: полімпсест, симулякр, деконструкція, інше. Загальний розвиток мистецтва відтоді набув характеру різоми. Такі засади художнього мислення були передбачені Г. Вельфліним у мистецтві (XIX століття) та в естетиці А. Шопенгавером, Ф. Ніцше, А. Бергсоном, іншими філософами початку XX століття. Естетична концепція «відкритого твору» та його особлива поетика переорієнтували європейську мистецтвознавчу думку щодо аналізу модерної художньої практики. Мистецтвознавство зацікавилось художньою формою в самому процесі її становлення (незавершення). Процес формування художнього твору зробився предметом прискіпливого аналізу як такий, що цікавий сучасному глядачу як «синергічній людині». У статті в контексті поетики «відкритого твору» висвітлено значення авангардних відкриттів Олександра Архипенка як піонера світової модерної скульптури. Унаочнено зв’язок його філософського та пластичного мислення з динамічними соціальними та науковими зсувами в житті людства, зокрема, з «фізикою космосу» Альберта Ейнштейна. Визначено революційну роль цезур (пустот) в об’ємах Архипенкової скульптури. Під кутом концепції щодо «відкритого твору» у статті унаочнено нові форми діалогу модерністів XXI століття, зокрема, українських художників з реципієнтом. Аналіз творів сучасних українських митців (О. Животкова, О. Джураєвої, І. Гречаника) ілюструє практичне користування «відкритою формою» як модерною практикою в час психологічного напруження та невизначеності, у стані стресових ситуацій війни 2022–2024 років в Україні. «Перебування перед ніщо» (вислів К. Ясперса), життя на порозі буття обумовили ірраціоналізм та «поетику незавершеності» у творах названих авторів. Важливим було визначити таку субстаційну характеристику твору, як багатозначність у його сприйнятті та прочитанні.
Посилання
Eco, U. (2004). Otkryitoe proizvedenie. Forma i neopredelennost v sovremennoy poetike [Open work. Form and uncertainty in modern poetics]. Saint Petersburg: Akademichekiy proekt [in Russian].
Jaspers, K. (1994) Smyisl i naznachenie istorii [Meaning and purpose of history]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Korotych, V. (1989). Slovo pro Archypenka [On Archypenko]. In Aleksandr Arhipenko. Albom (pp. 6–65). Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].
Losev, A. (1995). Problema simvola i realisticheskoe iskusstvo [The problem of symbol and realistic art]. Moskow: Iskusstvo [in Russian].
Zhivotkov, O. (2022) [Unpublished interview, Kyiv] [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
