Камерна музика XX століття: від тотального контролю до індетермінізму
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.20(1).2024.306903Ключові слова:
камерна музика, композитор, виконавець, детермінізм, алеаторикаАнотація
Досліджено зміни, що відбулись в камерно-інструментальній музиці протягом XX століття. Простежено процес зародження та подальшого посилення тенденції делегування композитором виконавцю рішень, що суттєво змінюють процес творення та кінцевий музичний твір. Разом з тим, зазначене вказує на елементи перформативності, такі як і алеаторика, пов’язана з непередбачуваністю, імпровізаційністю у процесі виконання. У межах дослідження зазначеної теми простежено еволюцію від атональності та додекафонії до інтегрального серіалізму й, як реакцію на тотальний детермінізм — поява алеаторики, яка ознаменувала значне оновлення у композиційних техніках і виконавських практиках як реакції на зміни соціокультурних процесів. Аналізуючи праці композиторів Джона Кейджа, П’єра Булеза та Карлгайнца Штокгаузена, а також творчість українських композиторів, здійснено спробу знайти взаємозв’язок зазначених процесів з філософськими та естетичними концепціями середини XX століття. Таким чином, засвідчено зміну у комунікативних механізмах взаємодії між композитором, виконавцем та слухачем у з перерозподілом функцій у процесі формування кінцевого музичного твору
Посилання
Antokoletz, E. (2016). A history of twentieth-century music in a theoretic-analytical context. Routledge, Taylor and Francis Group.
Berehova, O. (2020). Dialoh kultur: obraz Inshoho v muzychnomu universumi [A dialogue of cultures : The Image of the Other in the musical universe]. Kyiv: In-t kulturolohii NAM Ukrainy [in Ukrainian].
Burrows, D. (1997). A Dynamical Systems Perspective on Music. Journal of Musicolog y, 15(4), 529–545. https://doi.org/10.2307/764006
Cage, J. (2011). Silence: lectures and writings. Middleton, Connecticut: Wesleyan Univ. Press.
Dubynets, Ye. (1999). Znaky zvukov. O sovremennoi muzykalnoi notatsyy [The signs of signs. On the contemporary musical notation]. Kyiv: Hamaiun [in Russian].
Kostka, S. (2006). Materials and techniques of twentieth-century music. Third edition. Upper Saddle River, N.J.: Pearson Prentice Hall. Lochhead, J. (2001). Hearing Chaos. American Music, 19(2), 210. http s://doi.org/10.2307/3052614
Maidenberg-Todorova, K. I., & Perepelytsia, O. O. (2021). Specificity of the author’s chronotope in concert pieces by Karmella Tsepkolenko. Muzychne Mystetstvo i Kultura, 1(32), 176–188. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-1-13
Nyman, M. (1999). Experimental music: Cage and beyond (2nd ed). Cambridge: Cambridge University Press.
Pylatyuk, I., Sydorenko, L., Katrych, O., & Chubak, A. (2020). Chamber Music of the Second Half of the 20th Century as a Form of International Cultural Dialogue and Self-Identification. Journal of History Culture and Art Research, 9(2), 236–251. https://doi.org/10.7596/taksad.v9i2.2561
Radice, M., A. (2012). Chamber Music: An Essential History. Ann Arbor: University of Michigan Press.
Stashevskyi, A. (2015). Aleatorni vyiavy v ukrainskii muzytsi dlia baiana 1990-kh — 2000-kh rokiv [The aleatoric manifestation in Ukranian music for bayan]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 11, 98–103 [in Ukrainian].
Stuckenscmidt, H. H. Twentieth Century Music / tr. by R. Devenson. Toronto: McGrawHill Nook Company, 1969.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
