Новітні перспективи дослідження галантного стилю у музичній культурі: концепція Роберта О. Ґердінгена
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(2).2023.294645Ключові слова:
галантний стиль, схеми, концепція Роберта О. Ґердінгена, partimento, періодизація музичної культури XVIII століттяАнотація
Розглянуто новітні відкриття у сфері дослідження музичної культури XVIII століття, зокрема ті, що висвітлюють роль практики музикування partimento у формуванні закономірностей галантного стилю. Усталені уявлення професіональної спільноти про явище музичної галантності значно змінились впродовж останніх кількох десятиріч. Запропоновані європейськими та американськими дослідниками музичної культури відкриття дозволяють переосмислити роль та значення галантного стилю, а відповідно — інакше оцінити творчість композиторів періоду 1720–1780-х років. Зокрема сприяє цьому процесу новітня концепція Роберта О. Ґердінгена. Спираючись на ідею когнітивних схем, цей дослідник пропонує шукати методологічну основу музикування у стилі галант у поширеній у XVII–XVIII століттях особливій практиці імпровізації — partimento. Така практика імпровізації на фіксовану лінію басу була основою процесу навчання музиканта того періоду: саме робота над partimento гарантувала удосконалення композиторської та виконавської техніки, можливість інтеграції у власну практику широкого арсеналу актуальних композиторських ідіом та, зрештою, розуміння специфіки музичної творчості як такої. Практику музикування partimento можна розглядати як ключовий фактор у формуванні специфіки музичної галантності
Посилання
Burney, C. (2015). The Present State of Music in France and Italy or the Journal of a Tour through those Countries, Undertaken to Collect Materials for a General History of Music. Cambridge: Cambridge University Press.
Dahlhaus, C. (1983). Foundations of Music History, trans. by J. B. Robinson. Cambridge: Cambridge University Press.
Gjerdingen, R. (1988). A Classic Turn of Phrase; Music and the Psychology of Convention. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
Gjerdingen, R. O. (2007). Music in the galant style. New York: Oxford University Press.
Heartz, D. & Brown, B. A. (2001). Galant. In New Grove Dictionary of Music and Musicians. London: Macmillan Publishers.
Heartz, D. (1973–1974). Thomas Attwood’s Lessons in Composition with Mozart. Proceedings of the Royal Musical Association, 100, 175–183.
Lutz, R. (2010). The playing ofPartimento. In Christensen, T., Gjerdingen, R., Sanguinetti G. & Lutz R. Partimento and Continuo Playing in Theory and in Practice (pp. 113–127). Leuven: Leuven University Press.
McCreless, P. (2002). Music and rhetoric. In Christensen, T. (Ed.). The Cambridge History of Western Music Theory. New York: Cambridge University Press..
Mirka, D. (2008). Introduction. In Mirka, D. & Agawu, K. (Eds.). Communication in Eighteenth-Century Music. New York: Cambridge University Press.
Sanguinetti, G. (2012). The Art of Partimento: History, Theory, Practice. New York: Oxford University Press.
Sheldon, D. (1989). The concept galant in the 18th century. Journal of Musicological Research, 9, 113–127.
Taruskin, R. (2011). Catching Up with Rimsky-Korsakov. Music Theory Spectrum, 33(2), 169–185.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
