Внесок Едварда А. Лефебра у розвиток саксофонного ансамблевого виконавства ХІХ століття (на прикладі твору К. Флоріо «Allegro de Concert» для квартету саксофонів)
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(2).2023.294637Ключові слова:
Едвард А. Лефебр, Керіло Флоріо, ансамблеве саксофонове виконавство, Нью-Йоркський квартет саксофоністів, Allegro de Concert, саксофоновий репертуарАнотація
Розглянуто постать та внесок відомого виконавця-саксофоніста ХІХ століття Едварда А. Лефебра в контексті становлення і розвитку західного саксофонного ансамблевого виконавства, розширення репертуару для саксофона (на прикладі виконання твору К. Флоріо «Allegro de Concert» для квартету саксофонів). Наголошено, що поява ансамблевих творів для саксофона у ХІХ столітті сприяла мистецькій еволюції інструмента (у сольному і ансамблевому аспектах), виконавський інтерес до яких лише збільшився з часом. Незмінна актуальність ансамблевих творів (на прикладі співтворчості виконавця Едварда А. Лефебра та композитора К. Флоріо) виявляється сьогодні у створенні різноманітних транскрипцій ансамблевих камерно-інструментальних творів, де художній, артистичний світ композитора і виконавця є вельми цікавими для занурення й відтворення оригінальних ідей, образів та смислів.
Для сучасної сценічної виконавської практики характерним є пошук й відтворення відповідних романтичній добі засобів музичної виразності, наслідування манери віртуозної гри. Риси стилістики ансамблевого концертного виконавства ХІХ століття складають цікавість прочитання для сучасного саксофоніста-виконавця. Це, передусім, технічність, емоційна виразність, концертна яскравість
Посилання
Baker, T. A. (1919). A Biographical Dictionary of Musicians. New York: G. Schirmer.
Burgstaller, F. E. (1927). Sixty Years a Saxophone Soloist. True Tone, 3, 44.
Cohen, P. (1991). Vintage Saxophone Revisited — The New York Saxophone Quartette Club of 1879. Saxophone Journal, 15(6), 9–10.
Deans, K. N. (1980). A Comprehensive Performance Project in Saxophone Literature with an Essay Consisting of Translated Source Readings in the Life and Work of Adolphe Sax. (Doctoral dissertation). University of Iowa.
Edward, A. (1883, March 31). Lefebre. American Art Journal, 18.
Gee H. R. (1986). Saxophone Soloists and their Music, 1844–1985: An Annotated Bibliography. Bloomington: Indiana University Press.
Hemke, F. L. (1975). The Early History of the Saxophone. (Doctor of Musical Arts dissertation). University of Wisconsin, USA.
Hindson, H. B. (1992). Aspects of Saxophone in American Musical Culture 1850–1980. (Doctor of Musical Arts dissertation, University of Wisconsin-Madison).
Horwood, W. (1992). Adolphe Sax, 1814–1894: His Life and Legacy. Baldock, Herts: Egon Publishers.
Kappey, J. A. (2003). Military Music: History of Wind-Instrumental Bands. Honolulu: University Press of the Pacific.
Murphy, J. M. (1996). Saxophone Instruction in American Music Schools before 1940. The Bulletin of Historical Research in Music Education, 18, 1–12.
Noyes, J. R. (2000). Edward A. Lefebre: Preeminent Saxophonist of the Nineteenth Century. (Doctor of Musical Arts dissertation). The Manhattan School of Music. New York, USA. Retrieved from: https://www.jamesnoyes.com/pdf/Lefebre_FULL.pdf
Smialek, T. (2013). The First Solo Saxophone Recording Reconsidered. The Saxophone Symposium, 36, 1–38.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
