Кларнетовий квінтет і творчість композиторів Мангаймської капели
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(1).2023.283147Ключові слова:
мангаймська капела, передкласичний період, камерно-інструментальна музика, кларнет, кларнетовий квінтетАнотація
Розглянуто процеси кристалізації жанру кларнетового квінтету в камерно-інструментальній музиці композиторів мангаймської капели. Зазначено, що мангаймська капела була однією з перших у Європі, де на постійній основі стали працювати виконавці-кларнетисти. Це посприяло формуванню парного складу оркестру та появі сольно-ансамблевого репертуару для кларнета у жанрі сольного інструментального концерту та в камерній музиці. З’ясовано, що в камерну музику мангаймців кларнет увійшов як інструмент, який може замінити першу скрипку, тому найпоширенішими стали жанри тріо і квартету для кларнета і струнних інструментів. В ансамблях із більшим числом учасників тривав пошук оптимальних виконавських складів. Одним із них став квінтет для кларнета, двох скрипок, альта і віолончелі. Він вимагав самостійності усіх партій і не допускав взаємозамінності кларнета і скрипки. Для цього складу написано поодинокі твори, один з них є у доробку К.Стамиця. Вказано, що у творчості мангаймців вперше проявився зв’язок між композиторами і виконавцями-кларнетистами. Зроблено висновок про вплив камерної музики за участі кларнета представників мангаймської капели на жанрово-стильові пріоритети В.А. Моцарта, у доробку якого є кларнетовий квінтет (1789).
Посилання
Burney, C. (1967). Muzykalnyye puteshestviya: Dnevnik puteshestviya 1772 g. po Belgii, Avstrii, Chekhii, Germanii i Gollandii [Musical Travels: Travel Diary 1772 in Belgium, Austria, Czech Republic, Germany and Holland]. Leningrad: Muzyka [in Russian].
Horbal, V. (2015). Nimetskyy orkestr doby baroko i rannoho klasytsyzmu [The German Orchestra of the Baroque and Early Classicism]. [Candidate’s dissertation, Lviv National Lysenko Academy of Music] [in Russian].
Kachmarchik, V. (2008). Nemetskoye fleytovoye iskusstvo XVIII–XIX vv. Monografiya [German flute art of the 18th–19th centuries. A monograph]. Donetsk: Yugo-Vostok [in Russian].
Khromchenko, V. (2007). Klarnet u muzychniy kulturi ХVIII stolittya [Clarinet in the musical culture of the 18th century]. [Candidate’s dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music] [in Ukrainian].
Pelker, B. (1994). On the structure of musical life at the court of Carl Theodor in Mannheim. In Sources and studies on the history of the Mannheim court orchestra. Mozart and Mannheim. Vol. 2 (pp. 29–40). Wien: Lang.
Pelker, B. (2002). A “paradise of music artists”? The Mannheim court chapel of Elector Carl Theodor. Mannheim — A paradise for musicians? Congress report Mannheim 1999. Sources and studies on the history of the Mannheim court orchestra. Frankfurt am Mein, 8, 9–33.
Pelker, B. (2018). The Palatinate Court Music in Mannheim and Schwetzingen (1720–1778). South German court orchestras in the 18th century. Heidelberg: Heidelberg University Publishing, 195–366.
Rau, U. (1977). Chamber music for clarinet and string instruments in the age of Viennese classicism [Phil. Diss, Saarbrücken].
The New Grove Dictionary of Music and Musicians (A–Z). (2000). In 29 vol. London (CD-ROM).
Würtz, R. (1992). The organization of the Mannheim court chapel. In The Mannheim court chapel in the age of Carl Theodor (pp. 37–48). Mannheim: Palatium Verlag im J & J Verlag
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
