Взаємодія аудіального компонента з мітичним хронотопом фільму: порівняння стрічок Л. Вісконті та Ф. Зеллера
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(1).2023.283143Ключові слова:
музика в кіно, міт, хронотоп, фільмографія Л. Вісконті, творчість Ф. Зеллера, фільм «Батько»Анотація
Розглянуто взаємодію музики із мітичним хронотопом, який може бути присутнім у кінематографічній творчості того чи того режисера. Надано характеристику часовим та просторовим властивостям аудіального компонента в кіно. Залучено термінологічну базу, яка дозволяє детально окреслювати більшість варіантів часопросторової взаємодії музики у кінематографічному просторі. Здійснено припущення, що fantastical gap — момент переходу із простору diegetic до nondiegetic та навпаки, може мати ширше значення та застосування. Окреслено варіанти взаємодії музики із мітичним хронотопом, зокрема через конфлікти лінійного і циклічного часу, реального й ідеального простору. Зосереджено увагу на такій взаємодії у творчості класика італійського кіно Лукіно Вісконті, адже його фільмографія значною мірою пов’язана із категорією мітичного. Проведено аналіз епізодів двох стрічок режисера, в яких відбуваються часопросторові зрушення свідомості героїв. Проведено порівняння закономірностей поєднання музики та мітичного хронотопу у стрічках Л. Вісконті з дебютним фільмом франко-британського драматурга та режисера Флоріана Зеллера. Виявлено подібність у способі роботи режисерів із зображенням конфлікту мітичного простору з об’єктивною реальністю. Доведено, що залучення Ф. Зеллером цитат академічної музики виконує функції, подібні до аналогічного прийому у стрічках Л. Вісконті: в обох випадках такі цитати акцентують простір «ідеального». Обґрунтовано різницю у підходах режисерів, що полягає у виборі «ідеального» виміру героєм: для героїв Л. Вісконті — це міт, для персонажа Ф. Зеллера — об’єктивна реальність. Підсумовано, що на спосіб взаємодії музики із мітичним хронотопом можуть впливати не лише зовнішні фактори часопросторових зв’язків аудіо та відеодоріжок, а й внутрішньонаративні — наприклад, екзистенційний вибір героя.
Посилання
Audissino, E. (2017). Film/Music Analysis. Southampton: Palgrave Macmillan.
Buhler, J. (2019). Theories of the Soundtrack. New York, NY: Oxford University Press.
Campbell, J. (2020). Tysiacholykyi heroi [The Hero with a Thousand Faces]. Lviv: Terra Incognita [in Ukrainian].
Chion, M. (1994). Audiovision: Sound on Screen. New York, NY: Columbia University Press.
Deleuze, G. (1986). Cinema 1. The Movement-Image. Minneapolis, MN: University of Minnesota Press.
Deleuze, G. (1989). Cinema 2. The Time-Image. Minneapolis, MN: University of Minnesota Press.
Deleuze, G. (1999). Marsel Prust i znaky [Marcel Proust and Signs]. Saint Petersburg: Alteiia [in Russian].
Eliade, M. (2000). Mif o vechnom vozvrashchenii [The Myth of the Eternal Return]. Moscow: Ladomir [in Russian].
Eliade, M. (2010). Aspekty mifa [Aspects of a Myth]. Moscow: Akademicheskii Proekt [in Russian].
Hoeckner, B. (2007). Transport and Transportation in Audiovisual Memory. In: Beyond the Soundtrack: Representing Music in Cinema (pp. 163–183). Berkley, Los Angeles, London: University of California Press.
Iankovska, N.O. (2017). Tvorchist Volodymyra Hronskoho v konteksti tradytsii ukrainskoi kinomuzyky [Volodymyr Hronskyi’s work in the context of Ukrainian cinema music tradition] (Unpublished doctoral dissertation, Mykola Lysenko Lviv National Music Academy, Lviv, Ukraine) [in Ukrainian].
Joe, J. (2016). Opera as Soundtrack. London, New York: Routledge.
Kulezic-Wilson, D. (2015). The Musicality of Narrative Film. London: Palgrave Macmillan UK.
Kuzmenko, A. (2021). Muzyka v ukrainskomu ihrovomu kino ostannoi tretyny XX — pochatku XXI stolittia: spetsyfika funktsionuvannia v khudozhnii strukturi filmu [Music in Ukrainian feature films of the last third of the twentieth through to the early twenty-first century: The specifics of functioning in the artistic structure of the film]. (Unpublished doctoral dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv, Ukraine) [in Ukrainian].
Le Goff, J. (1992). Tsyvylyzatsyia srednevekovoho Zapada [Medieval Civilization]. Moscow: Izdatelskaia gruppa Prohress, Prohress-Akademiia [in Russian].
Leontiev, S. (2019). Kompozytorski tekhnolohii v muzychnii praktytsi amerykanskoho ihrovoho kinematohrafa [Composition technologies in the music of American films] (Unpublished doctoral dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv, Ukraine) [in Ukrainian].
Levy-Bruhl, L. (1937). Sverkhestestvennoie v pervobytnom myshlenii [Primitives and the Supernatural]. Moscow: OGIZ [in Russian].
Lissa, Z. (1970). Estetika kinomuzyki [Aesthetics of Film Music]. Moscow: Izdatelstvo Muzyka [in Russian].
Nagari, B. (2015). Music as Image: Analytycal Psychology and Music in Film. London: Routledge.
Proust, M. (2012). Na Svannovu storonu [Swann’s Way]. Kyiv: Zoloti vorota [in Ukrainian].
Stilwell, R. (2007). The Fantastical Gap between Diegetic and Nondiegetic. In: Beyond the Soundtrack: Representing Music in Cinema (pp. 184–204). Berkley, Los Angeles, London: University of California Press.
Zubavina, I. (2008). Chas i prostir u kinematohrafi [Time and space in cinematography]. Kyiv: Schek [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
