Бандура укомпозиторській творчості Марини Денисенко кінця 1990-х — початку 2000-х: Жанрово-стилістичний контекст задумів
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(1).2023.283127Ключові слова:
Марина Денисенко, академічна бандура, «Зима та весна», «Серпень-серп», жанрово-стилістичні тири творчостіАнотація
Здійснено спробу узагальнення використання бандури в композиторських задумах Марини Денисенко, відомої української композиторки (1962–2022). Характер використання бандури в творах мисткині свідчить про процес академізації інструмента. Використовуючи бандуру в п’єсі «Зима та весна» й циклі «Серпень-серп», Марина Денисенко робить бандуру своєрідним посередником між музичним матеріалом нефольклорної природи та фольклорною тематикою, заявленою в програмних назвах творів. Загалом твори М. Денисенко демонструють високий рівень володіння композиторською технікою й художню довершеність, що відповідає актуальним тенденціям в сучасній музиці. Це ще раз підтверджує крайню необхідність відроджувати й досліджувати її творчість. При аналізі творів Марини Денисенко за участю бандури було виявлено такі стилістичні риси творчого методу композиторки: тяжіння до програмності, до реалізації фольклорної тематики без явних посилань на риси традиційних жанрів українського фольклору в музичній мові, до вираженої цілісності композиції. Для її задумів у полі інструментальної бандури характерне використання децентралізованих ладових систем, модальності в принципах ладової основи творів. Такими є закономірності побудови різнобарвного інтонаційного матеріалу, який, утім, спирається на секундові ходи як на основні структурні мікроелементи. Було розкрито компоненти авторської стилістики камерно-інструментальних творів за участю бандури, серед яких — обмін ролями між бандурою і фортепіано в певні моменти твору; продуманість цілого при домінуванні імпровізаційності, значна роль поліфонічних технік (використання еквіритмічного контрапункту, різноманітних імітацій, канонів за участю двох і більше голосів); численні факти винахідливої звукозображальності (наприклад, зображення звуків крапель і булькотіння води в третій частині за допомогою дзвіночків, ксилофона, або нашарування звучання алеаторних прийомів гри у бандури і струнних pizzicato).
Посилання
Andreeva, E. (1990). Udarnyie instrumentyi sovremennogo simfonicheskogo orkestra: spravochnik. [Percussion instruments ofthe modern symphony orchestra: handbook]. Kyiv: Muzychna Ukraina [inRussian].
Beregova, O. (1999). Postmodernizm v ukrayinskij kamernij muzyci 80–90-x rokiv XX storichchya [Postmodernism in Ukrainian Chamber Music of the 80s and 90s of the Twentieth Century]. Kyiv: NPBU [in Ukrainian].
Beregova, O. (2013). Kamerna muzyka ukrayinskyx kompozytoriv u konteksti xudozhno-stylovyx procesiv 1990–2000-x rokiv [Chamber Music by Ukrainian Composers in the Context of Artistic and Stylistic Processes of the 1990s and 2000s]. Naukovyj visnyk Nacionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P.I. Chajkovskogo, 106, 207–226 [in Ukrainian].
Beregova, O. (2022). Estetyka Maryny Denysenko-Sapmaz u kulturotvorchyx procesax Ukrayiny na mezhi XX–XXI stolit [Aesthetics of Maryna Denysenko-Sapmaz in the Cultural Processes of Ukraine at the Turn of the Twentieth and Twenty-First Centuries]. The Culturology Ideas, 22, 92–100 [in Ukrainian].
Denysenko, M. (2000). Do pytannya pro komunikatyvni (formotvorchi) vlastyvosti tembrovogo chynnyka [On the question of the timbre factor’s communicative (formative) properties]. Ukrayinske muzykoznavstvo, 29, 125–132 [in Ukrainian].
Denysenko, M. (2007). Metaforychnist modalnosti u mystecztvi: “Frutto di abbacare” [Metaphorical modality in art: “Frutto di abbacare”]. Naukovyj visnyk Nacionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P.I. Chajkovskogo, 56, 198–206 [in Ukrainian].
Denysenko, M. (2010). Etnogenetychna specyfika tvorchogo myslennya u prostori yevropejskoyi kultury. [Ethnogenetic specificity of creative thinking in the space of European culture]. Ukrayinske muzykoznavstvo, 36, 291–299 [in Ukrainian].
Denysenko, Ya. (2007). Denysenko Maryna Gennadiyivna [Maryna Denysenko]. In Dzyuba, I., Zhukovskyj, A., & Zheleznyak, M. (Eds.). Encyklopediya Suchasnoyi Ukrayiny, vol. 7. Retrieved from https://esu.com.ua/article-21630 [in Ukrainian].
Druzhga, I. (2021). Suchasna bandurystyka: kompozytorski poshuky ta vykonavski perspektyvy [Modern bandura art: composer searches and performance perspectives.] (Unpublished doctoral dissertation, Kharkiv І.P. Kotlyarevsky National University of Arts, Kharkiv, Ukraine) [in Ukrainian].
Frazer, J.G. (1923). Folklor v Vetxom Zavete [Folklore in the Old Testament]. Retrieved from https://www.booksite.ru/localtxt/fre/zer/frezer_d/fol/klor/folklor_v_vethom/28.htm [in Russian].
Golynska, O. (1999). Mizhnarodnyj muzychnyj festyval “Kyiv Muzyk Fest”: materialy presy, fotodokumenty, programy. 1990–1999 [Kyiv Music Fest International Music Festival: Publications, photo documents, programs. 1990–1999]. Kyiv: Tsentrmuzinform [in Ukrainian].
Kaniv: 7 istorychnyx mist ta mistechok (n. d.). [Kaniv: 7 historic cities and towns]. Retrieved from https://7chudes.in.ua/nominaciyi/kaniv-cherkaska-obl/ [in Ukrainian].
Khashhevatska, S. (2008). Instrumentoznavstvo: pidruchnyk dlya VNZ III–IV r. a. [Instrumentation: a textbook for universities of III–IV accreditation level]. Vinnytsia: Nova knyga. [in Ukrainian].
Kohoutek, C. (1976). Texnyka kompozycyy v muzyike XX veka [Composition techniques in twentieth-century music]. Moscow: Muzyka [in Russian].
Lytvynova, O. (2006). Denysenko Maryna Gennadiyivna [Maryna Denysenko]. In Skrypnyk, G. (Ed.). Ukrayinska muzychna encyklopediya, vol. 1 (p. 595). Kyiv: IMFE NANU. [in Ukrainian].
Morshhakova, N. (2016). “Tembrove” myslennya Maryny Denysenko: gra cytat, metafor i styliv u kompozyciyax dlya fagotu. [Marina Denisenko’s “Timbre” Thinking: Playing with Quotations, Metaphors, and Styles in Compositions for Bassoon]. Naukovyj visnyk Nacionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P.I. Chajkovskogo, 114, 359–379 [in Ukrainian].
Morshhakova, N. (2017). Tembralno-vyrazovi mozhlyvosti fagotu j teoretyko-kompozycijni poshuky M. G. Denysenko. [Timbre and Expressive Possibilities of the Bassoon and Theoretical and Compositional Search of M. Denysenko]. Mizhnarodnyj visnyk: kulturologiya, filologiya, muzykoznavstvo, 1(8), 212–218 [in Ukrainian].
Mukha, A. (2004). Kompozytory Ukrayiny ta ukrayinskoyi diaspory: dovidnyk [Composers of Ukraine and the Ukrainian diaspora: A reference book]. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Rikman, K. (2008). “Panegyryk-2” Mariny Denysenko: k probleme muzykalno-sobyityjnogo analyza [Marina Denisenko’s Panegyric 2: On the Problem of Musical Event Analysis]. Naukovyj visnyk Nacionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P.I. Chajkovskogo, 73, 226–234 [in Russian].
Rikman, K. (2002). K probleme ladoyntonacyonnoj sytuacyonnosty v “Panegyryke-1” dlya symfonycheskogo orkestra M. Denysenko [On the Problem of the Lado-Intonation Situationality in the Panegyric-1 for Symphony Orchestra by M. Denisenko]. Mystecztvoznavchi aspekty slavistyky: naukovi zapysky kulturologichnogo seminaru, 2 [in Russian].
Rikman, K. (2007). Do pytannya pro muzychnu podijovist u suchasnij kompozytorskij tvorchosti [On the Question of Musical Eventuality in Contemporary Composing]. Naukovyj visnyk Nacionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P.I. Chajkovskogo, 56, 88–94 [in Ukrainian].
Rzhevska, M. (2013). Rysy symfonichnoyi tvorchosti Gennadiya Lyashenka [Features of Hennadii Liashenko’s Symphonic Work]. Mystecztvoznavchi zapysky, 24, 3–8 [in Ukrainian].
Sadovenko, S. (2010). Neofolkloryzm u konteksti muzychnoyi kultury Ukrayiny drugoyi polovyny XX — pochatku XXI stolittya. [Neofolklorism in the Context of the Musical Culture of Ukraine in the Second Half of the Twentieth and Early Twenty-First Centuries]. Kultura i suchasnist: Almanax, 2, 173–177 [in Ukrainian].
Stronko, B. (2013). Temporalni aspekty orkestrovky [Temporal aspects of orchestration]. Mystecztvoznavchi zapysky, 24, 46–53 [in Ukrainian].
Syuta, B. (n. d.). Ukrayinska muzyka molodshoyi generaciyi kompozytoriv. [Ukrainian music by the younger generation of composers]. Retrieved from http://www.musica-ukrainica.odessa.ua/_a-syuta-youngukrcomp.html [in Ukrainian].
Tsenova, V. (Ed.). (2007). Teoryya sovremennoj kompozycyy: uch. posobye [The Theory of Modern Composition: Tutorial]. Moscow: Muzyka [in Russian].
Tymoshhenko, N. (2018). Fagot v ukrayinskij kamernij muzyci kincya XX — pochatku XXI st.: vykonavski shkoly ta kompozytorska tvorchist [Basson in the Ukrainian chamber music of the late twentieth and early twenty-first centuries: The schools of performance and compositional creativity] (Unpublished doctoral dissertation, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv, Ukraine) [in Ukrainian].
Kyyanovska, L. & Denysenko, M. (1988, June 5). Pro neyi. Bez znyzhky na feminizaciyu. [About her. No discount for feminization]. Kultura i zhyttya, 4 [in Ukrainian].
Zosym, O. (1999, May 28). Vershynu lyubvy [The Apexes of Love]. Retrieved from https://zn.ua/ART/vershiny_lyubvi.html# [in Russian].
Denysenko, M. (2014, October 14). Dekilka zauvazhen shhodo tvoru Franklina Pire [A few remarks on the work of Franklin Pire]. Retrieved from https://pianoyforte.blogspot.com/2014/10/blogpost.html [in Ukrainian].
Denysenko, M. (2021, October 4). Chasu sklyanka…: Retsenziia na knyzhku: Apalkov Oleksandr. Prostaia fylosofyia, yly Kak yzdavat zhurnal y zachem pysat knyhy: non-fikshen. [Chasu sklyanka…: a book review on: Apalkov, O. Simple philosophy, or How to publish a journal and why to write books] [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
