Батальна тематика вукраїнському офорті першої половини ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(1).2023.283123Ключові слова:
графічне мистецтво, офорт, стиль, батальна тематика, творчість О. КульчицькоїАнотація
Український офорт першої половини ХХ століття розглянуто крізь призму батального жанру в контексті тогочасних стилів та напрямів мистецтва, а також впливу європейських майстрів. Зазначений період характеризується активними соціополітичними та соціокультурними змінами. Теоретичною базою для дослідження стали праці вітчизняних мистецтвознавців та культурологів. Предметом розвідки є офорт та особливості його існування у період соціокультурних зрушень. Проведено аналіз основних точок взаємодії української та європейської гравюри. Встановлено, що основними точками перетину двох культур є освіта та виставкова діяльність, запозичення та наслідування. Сформовано дві групи художників за їхнім стосунком до війни. З’ясовано, що художники, які мають безпосередній стосунок до війни, отримують більш якісні та достовірніші підготовчі матеріали для створення художнього твору. Окреслено основні риси європейського мистецтва, що стали предтечою для українського офорту. Визначено, що головним завданням художника-гравера, який працює в межах батального жанру, є збереження естетичної складової твору. Водночас митець має передати глядачеві всю лють та жахіття, реалістичність та достовірність війни. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципі історизму та системності, які забезпечують об’єктивний теоретичний підхід.
Посилання
Belichko Yu. (1980). Ukrayinske radyanske mystecztvo periodu gromadyanskoyi vijny [Ukrainian Soviet art of the Civil War period]. Kyyiv: Mystecztvo [in Ukrainian].
Vidbytok. Ukrayinska drukovana grafika XX–XXI stolit (n. d.). [An imprint. Ukrainian book graphic art of the nineteenth0twentieth centuries]. Retrieved from https://artarsenal.in.ua/uk/vystavka/vidbytok-ukrayinska-drukovana-grafika-hh-hhi-stolit/ [in Ukrainian].
Golubets M. (1933). Olena Kulchyczka [Olena Kylchytska] ed. by M. Osinchuka. Lviv: ANUM [in Ukrainian].
Molok, Yu. & Lyaxov, V. (Eds.). (1961). Yskusstvo knygy: Almanax. 1956–1957 [Book art: An almanac. 1956–1957], vol. 2. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Kulka, J. (2019). Psyxologyya yskusstva [Psychology of art] transl. Y. Olyva. Kharkiv: Gumanytarnyj Centr [in Russian].
Lagutenko, O. (2006). Ukrayinska grafika pershoyi tretyny XX stolittya [Ukrainian graphic art of the first third of the twentieth century]. Kyiv: Grani-T [in Ukrainian].
Sydorenko, V. (2008). Vizualne mystecztvo vid avangardnyx zrushen do novitnix spryamuvan: Rozvytok vizualnogo mystecztva Ukrayiny XX–XXI stolit [Visual art: from avant-garde changes up to the newest trends]. Kyiv: VKh[studio] [in Ukrainian].
Mudrak, Ya. (Ed.). (2008). Ponad kordonamy. Moderna ukrayinska knyzhkova grafika 1914–1945 [Beyond borders: Modern Ukrainian book graphic art: 1914–1945]. Lviv: Krytyka [in Ukrainian].
Antonovych, D. (1993). Ukrayinska kultura. Lekciyi za red D. Antonovycha [Ukrainian culture. Lectures, ed. by Dmytro Antonovych]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.