Форти до книг Лазаря Барановича: аспекти комунікативної організації композиції
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(1).2023.283121Ключові слова:
гравюра, титульний аркуш, стрічка, цитата, текстАнотація
Проаналізовано композиційне та комунікативне значення текстових вставок на гравірованих рамках титульних сторінок та наступних за ними аркушів згравюрами символічного змісту в книгах чернігівського єпископа Лазаря Барановича «Меч духовний» (1666) та«Труби словес проповідних» (1674). Показано, що текстуальні вставки цитат зіСвятого Письма, які переважно вписували на розгорнутих стрічках, використовувалися як найважливіші структурні елементи композиції. Стрічки з цитатами виконували функцію внутрішніх рамок, розділяючи композицію на яруси або окремі секції в межах ярусу, одночасно коментуючи найближчі до них зображення. Це був зручний і простий спосіб структурувати перенасичені персонажами та смислами композиції. Зі стрічок фактично формувалася подоба таблиці, комірки якої заповнювали зображення. Окрім того, було розроблено і складніший варіант структурування зображення текстовими вставками. Зі стрічок з цитатами, розташованих симетрично щодо вертикальної осі гравюри, складалася власна химерна композиція, подібна до орнаментальної віньєтки, яка мала очевидну декоративну функцію. Однак і в цьому випадку композиція зі стрічок виконувала структуротворчу роль для зображення, проте розміщення сюжетів підпорядковувалося загальному хитромудрому малюнку, наміченому стрічками з цитатами. Обидва підходи до впорядкування композицій вхідних гравюр тестовими вставками та формування ієрархії прочитання цих текстових вставок спиралися на риторичні принципи викладу повідомлень.
Посилання
Adrukh, A. (2016). Hrafika tytulnykh arkushiv chernihivskykh i novhorod-siverskykh vydan druhoi polovyny XVII — pochatku XVIII stolit [Graphics of the title pages of Chernihiv and NovgorodSiversk editions of the second half of the 17th and early 18th centuries]. Siverianskyi litopys, 1, 43–51 [in Ukrainian].
Dudnyk, I. (2018). Shryfty Kyievo-Pecherskoi drukarni 1616–1632 rr. [Fonts of the Kyiv-Pechersk printing house: 1616–1632]. Molodyi vchenyi, 6, 75–79 [in Ukrainian].
Dudnyk, I. (2018). Teoretychni zasady doslidzhennia mystetstva kyrylychnoho drukarskoho shryftu XVI–XVII st. [Theoretical foundations of the study of the art of Cyrillic fonts of the 16th–17th centuries]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv, 3, 46–56 [in Ukrainian].
Fomenko, V. (1976). Hryhorii Levytskyi i ukrainska hraviura [Hryhorii Levytskyi and Ukrainian etching]. Kyiv: Naukova dumka, [in Ukrainian].
Fomenko, V. (1990). Vydannia Kyievo-Pecherskoho Pateryka 1661 i 1702 rr. ta yikh iliustratory [Editions of Kyiv-Pechersk Pateryk of 1661 and 1702 and their illustrators]. Kyiv: (n. p.), [in Ukrainian].
Lohvyn, H. (1990). Z hlybyn: Hraviury ukrainskykh starodrukiv XVI–XVIII st. [From the depth of the centuries: Etchings of the earliest Ukrainian printed books of the 15th–17th centuries]. Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].
Makarov, A. (Ed.). (2002). Chernihivski Afiny [Athents of Chernihiv]. Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].
Maslov, S. (1925). Etiudy z istorii starodrukiv. I–VIII. [Sketches on the history of the earliest printed books. I–VIII]. Kyiv: Ukrainskyi naukovyi instytut knyhoznavstva [in Ukrainian].
Olianina, S. (2019). Ukrainskyi ikonostas. Symvolichna struktura ta ikonolohiia [Ukrainian iconostasis. Symbolic structure and iconology]. Kyiv: ArtEk, [in Ukrainian].
Ovcharenko, O. (1998). Symvolichni hraviury “Pateryka Pecherskoho” 1661 r. v konteksti folklornoi tradytsii [Symbolic etchings of the “Pateryk Pecherskyi” of 1661 in the context of the folklore tradition]. Narodna tvorchist i etnohrafiia, 2–3, 109–115 [in Ukrainian].
Ovcharenko, O. (1999). Hrafichnyi tsykl “Pateryka Pecherskoho” 1666 r. v konteksti ukrainskoi khudozhnoi kultury seredyny XVII — pochatku XVIII st. [Graphic cycle of “Pateryk Pechersky” of 1666 in the context of Ukrainian book publishing culture of the 17th and early 18th centuries]. (Unpublished dissertation abstract, Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology, Kyiv, Ukraine) [in Ukrainian].
Stepovyk, D. (1982). Ukrainska hrafika XVI–XVIIIst. Evoliutsiia obraznoi systemy [Ukrainian graphics of the 16th–18th centuries: An evolution of imagery system]. Kyiv: Naukova dumka, [in Ukrainian].
Stepovyk, D. (1986). Leontii Tarasevych i ukrainske mystetstvo baroko [Leontii Tarasevych and Ukrainian baroque art]. Kyiv: Naukova dumka, [in Ukrainian].
Stepovyk, D. (1988). Ivan Shchyrskyi: poetychnyi obraz v ukrainskii barokovii hraviuri [Ivan Shchyrskyi: Poetic imagery in Ukrainian baroque etching]. Kyiv: Mystetstvo, [in Ukrainian].
Yurchyshyn, O. (1996). Maister Illia ta ukrainska narodna hraviura 17 st. [Master Ilias and Ukrainian amateur etching of the 17th century]. In Ukrainska narodna tvorchist u poniattiakh mizhnarodnoi terminolohii (pp. 203–212). Kyiv: Rodovid [in Ukrainian].
Yurchyshyn, O. (1998). Master Ilias Lytseva Bible. Print Quarterly, 15(4), 389–395.
Zapasko, Ya. (1971). Mystetstvo knyhy na Ukraini [Book publishing art in Ukraine]. Lviv: V-vo Lviv. u-tu [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
