Творчість Марини Денисенко для інструментальної бандури: темброво-сонорний аспект
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269792Ключові слова:
інструментальна музика, вокально-інструментальна творчість, бандуристика, традиція, новаторство, Марина ДенисенкоАнотація
Досліджено сучасну інструментальну та вокально-інструментальну бандурну творчість з позиції темброво-сонорного чинника як такого, що чи не найактивніше впливає на новаційні експерименти у полі бандурної виражальності. Сучасні інструментальні композиції для бандури позначені розширенням стильової атрибутики, використанням широкої палітри нових технологічних прийомів та елементів полістилістики, умовно класичних жанрових прототипів та найсучасніших технологій (алеаторика, кластер, пластова поліфонія, сонористика тощо). Ці пошуки характеризуються також глибоко індивідуальним авторським задумом, позначеним інноваційними відкриттями в бандурній техніці, часто зумовленими темброво-звуковим задумом композиції.
Зазначимо, що бандура в сучасному вигляді (чернігівський та львівський її хроматичні прототипи) — це молодий інструмент, який за століття пройшов значний шлях трансформації від акомпануючого, традиційного атрибута національної культури до інструмента з широким виражальним потенціалом жанрово-стилістичних рішень у прочитанні стильових дискурсів. Про динамічний його розвиток свідчать процеси останніх десятиліть, коли бандура стала полем новаційної композиторської творчості з відповідними експериментальними техніками і підходами, зумовленими її темброво-динамічним потенціалом. Посилена увага композиторів до звучання бандури, її «креативності», мінливості, протяжності тощо ніби спонукає виконавців і композиторів до пошуку нових цікавих способів звуковтілення на інструменті.
Активно у цьому напрямі працювала відома українська композиторка Марина Денисенко (1962–2022), доробок котрої засвідчив увагу до темброво-сонорної виражальності поряд із розширенням та переакцентуванням усталених виконавсько-виражальних підходів гри на бандурі. У своїх опусах мисткиня значно оновлює виражально-виконавський арсенал гри, водночас модифікуючи усталені уявлення про жанрові моделі бандурної творчості та темброво-сонорне поле академічної бандури.
Посилання
Bobechko, O. (2013). Bandurne mystetstvo XX stolittya v konteksti protsesiv feminizatsiyi [Bandura art of the 20th century in the context of feminization processes]. [Candidate dissertation, Lviv National Musical Academy named after Mykola Lysenko].
Broyako, N. (1997). Teoretychni osnovy vykonavskoyi tekhniky bandurysta [Theoretical foundations of the performance technique of the bandurist], Ivano-Frankivsk: Oblasna drukarnia.
Hrynkiv, R. (2003). Konstruktsiya bandury (kyyivsko-kharkivska, poltavska) [Construction of the bandura]. In Akademichne narodno-instrumentalne mystetstvo Ukrayiny XX–XXI stolit (pp. 103–105). Kyiv: Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music.
Dmytruk, I. (2005). Pereklad yak zhanrovo-vydova katehoriya khudozhnoyi tvorchosti v bandurnomu mystetstvi [Arrangement as a genre-specific category of creativity in bandura art]. Mystetstvoznavchi zapysky Derzhavnoyi akademiyi kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 7, 18–26.
Dutchak, V. (2011). Kompozytorska tvorchist dlya bandury v mizhetnichnomu dialozi suchasnosti [Composer’s work for bandura in the interethnic dialogue of the present]. In Muzykoznavchi studiyi instytutu mystetstv Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrayinky ta Natsionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P.I. Tchaykovskoho, 7, 234–244.
Zinkiv, I. (2013). Bandura yak istorychnyy fenomen [Bandura as a historical phenomenon]. Kyiv: IMFE.
Lisnyak, I (2006). V. Pavlikovskyy: kompozytorski poshuky novitnoyi zvukovoyi sfery u suchasnomu bandurnomu mystetstvi [V. Pavlikovsky: composer’s search for the newest sound sphere in modern bandura art]. In Suchasni naukovi doslidzhennya: Materialy II mizhnar nauk.-praktychnoyi konf. (pp. 14–16.). Vol. 44. Dnipropetrovsk: Nauka i osvita.
Lisnyak, I. (2007). Zhanrovo-stylistychni osoblyvosti muzyky dlya bandury 50–80-kh rokiv XX stolittya (dyskurs-analiz) [Genre-stylistic features of bandura music in the 1950s–1980s (discourse-analysis)]. Visnyk Natsionalnoyi akademiyi kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, ХІХ, 204–211.
Mandzyuk, L. (2001). Pro vykonavski problemy livoyi ruky bandurysta v konteksti khudozhno vyraznoyi hry [On performance problems of the bandurist’s left hand in the context of artistically expressive playing]. Problemy vzayemodiyi mystetstva, pedahohiky ta teoriyi i praktyky osvity, 6, 175–183.
Matviyiv, H. (2012). Ihrovi pryyomy suchasnoho bandurnoho instrumentalizmu [Playing techniques of modern bandura instrumentalism]. In Rozvytok ta populyaryzatsiya bandurnoho mystetstva (pp. 62–67). Chernihiv: Chernihivska miska shkola mystetstv.
Mymryk, M. & Savchuk, I. (2017). Kontent muzychno-vyrazhalnykh mozhlyvostey saksofona v suchasniy ukrayinskiy kamerno-instrumentalniy muzytsi [The content of the musical and expressive potential of saxophone in modern Ukrainian instrumental-chamber music]. Mystetstvoznavstvo Ukrayiny, 17, 159–179.
Morozevych, N. (2000). Vyrazhalnyy potentsial bandury u mystetstvi kanunu XXIstolittya [The expressive potential of bandura in the art of the eve of the 21st century] Naukovyy visnyk Natsionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny im. P.I. Chaykovskoho. Muzychne vykonavstvo, 6(14), 50–58.
Moskalenko, V. (2012). Lektsyy po muzykalnoy interpretatsyy [Lectures on musical interpretation]. Kyiv: Klyaksa.
Nikolenko, O. (2010). Syuyita u bandurnomu dorobku kompozytoriv suchasnosti [Suite in the bandura version of modern composers]. Muzykoznavchi studiyi instytutu mystetstv Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrayinky ta Natsionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P.I. Tchaykovskoho, 5, 89–100.
Oleksiyenko, O. (2005). Bandura u muzytsi suchasnykh ukrayinskykh kompozytoriv yak chynnyk zbahachennya vitchyznyanoyi dukhovnoyi kultury [Bandura in the music of modern Ukrainian composers as a factor in the enrichment of national spiritual culture]. In Dukhovna kultura yak dominanta ukrainskoho zhyttietvorennia: Materialy Vseukr. nauk.-pr. konf. (pp. 57–62). Kyiv: DAKKKiM.
Romanko, V. (1998). Dzhaz i akademichna muzyka: shlyakhamy syntezu [ Jazz and academic music: ways ofsynthesis]. Muzyka, 3, 3–4.
Ruchevskaya, E. (1990). Tsykl kak zhanr i forma [The cycle as a genre and form]. Forma y styl, part 2 (pp. 129–174). Leningrad: LOLGK.
Slyusarenko, T. (2016). Bandurne vykonavstvo yak yavyshche natsionalnoyi ukrayinskoyi kultury [Bandura performance as a phenomenon of national Ukrainian culture]. [Candidate dissertation, Kharkiv National Kotlyarevsky University of Arts].
Yanytskyy, T. (2020). Teoretychni zasady khudozhnoho perekladennya muzychnykh tvoriv dlya bandury [Theoretical principles of arrangement of musical works for bandura]. [Candidate dissertation abstract, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
