Культурний герой сентименталізму на драматичному перехресті політики і мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269791Ключові слова:
культурний герой, сентименталізм, типологія героїв, героїчна образність, популярна культураАнотація
Запропоновано типологію культурного героя сентименталізму, визначено засадничі риси його світогляду. Архетипова постать культурного героя є складником міфу, що покликаний, з одного боку, дати людям зрозуміле пояснення світу, а з другого боку, править за ідеологію колективної ідентичності. Культурний герой сентименталізму уособлює одну з найважливіших парадигм на ціннісній палітрі доби Просвітництва, що ґрунтується на тогочасних ідеалізованих уявленнях про «чуттєвість», «сердечність» і «природність». Сентименталістський герой Нового часу— це насамперед «геніальний митець», або «геройписьменник», «герой-композитор», адже саме творчість, фіксування поточного моменту і власних внутрішньо-психологічних «емоційних матриць» (А. Зорін) стає найсучаснішою формою героїзму. У державах на етапі національного становлення, якою була Німеччина у часи розквіту сентименталізму, постать культурного героя не лише стабілізує соціально-політичну ситуацію, а й стає носієм національної ідеї. Відповідно, на цьому етапі культурний герой має подвійну ідентичність, «громадянина» й «бунтівника», що, у комплексі із його коливаннями між «природним життям» і бажанням впливати на суспільні процеси, підкреслює його засадничу внутрішню роздвоєність.
Посилання
Andrukhovych, Y. (2006). Dyiavol khovaietsia vsyri: Vybrani sproby 1999–2005 rokiv [The Devil Is in the Cheese: Selected Efforts, 1999–2005]. Kyiv: Krytyka.
Antonova, E. (1990) Zhanrovye priznaki instrumental'nogo koncerta i ih pretvorenie v predklassicheskij period [Genre features of the instrumental concert and their transformation in the pre-classical period] [Candidate’s dissertation abstract, Tchaikovsky Kyiv State Conservatory].
Bentia, I. (2018). Dokumentalna spadshchyna Borysa Liatoshynskoho uTsDAMLM Ukrainy: ohliad dzherel (do 120-richchia vid dnia narodzhennia) [Documentary heritage of Borys Liatoshynsky at the Ukrainian Central State Archives and Museum of Literatute and Arts: a review of sources (on the 120th anniversary of his birth)]. In Borys Liatoshynskyi. In memoriam: Kolektyvna monohrafiia (pp. 180–204). Munich: Ukrainian Free University.
Bulkina, I. (2010). Kiev v russkoj literature pervoj treti XIX veka: prostranstvo istoricheskoe i literaturnoe [Kyiv in Russian literature of the first third of the 19th century: historical and literary space]. Tartu: University of Tartu.
Herder, J. G. (1959) Izbrannye sochinenija [Selected works]. Moscow; Leningrad: Goslitizdat.
Hrytsenko, O. (Ed.). (1999). Heroi ta znamenytosti v ukrainskii kulturi [Heroes and celebrities in Ukrainian culture]. Kyiv: Ukrainian Center of Cultural Research.
Klekovkin, O. & Sydorenko, V. (Eds.). (2019). Heroi, obiekt, fantom Viktora Sydorenka: Leksykon [Viktor Sydorenko’s hero, object, phantom: Lexicon], comp. O. Horshkov, A. Puchkov Kyiv: ArtHuss.
Zorin, A. (2016). Pojavlenie geroja. Iz istorii russkoj emocionalnoj kultury konca XVIII — nachala XIX veka [The rise of the hero. From the history of Russian emotional culture of the late 18th and early 19th centuries]. Moscow: NLO.
Neustoev, V. & Samarin, R. (1974). Istorija zarubezhnoj literatury ХVIIІveka [History of foreign literature of the 18th century]. Moscow: Moscow University Publishing House.
Lotman, Yu. (1966). Poezija Karamzina [Karamzin’s poetry]. In Karamzin, N. Polnoe sobranie stihotvorenij. Moscow; Leningrad: Sovetskij pisatel.
Markus, S. (1968). Istorija muzykal’noj estetiki. Vol. 2: Romantizm i bor’ba esteticheskih napravlenij [History of musical aesthetics. Volume 2: Romanticism and the struggle of aesthetic movements]. Moscow: Muzyka.
Nazarenko, M. (2017). Pokhovannia na mohyli. Shevchenkova biohrafiia u folklori ta feiklori [Grave burial. Shevchenko’s biography in folklore and fakelore]. Kyiv: Krytyka.
Hrytsenko, O. (1998). Narysy ukrainskoi populiarnoi kultury [Essays on Ukrainian popular culture]. Kyiv: Ukrainian Center of Cultural Research.
Savchuk, I. (2020). Borys Liatoshynskyi i polska kultura: komunikatsii, kolaboratsii, kontsepty [Borys Liatoshynsky and Polish culture: communications, collaborations, concepts]. Nizhyn: Vydavets Lysenko.
Schiller, F. (1955). Izbrannoe [Selected works]. Moscow: Iskusstvo.
Herder, J.G. (2002). Philosophical Writings, trans. and ed. Michael N. Forster. Cambridge: Cambridge University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
