Український театр зі Станіславським і без
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269784Ключові слова:
theatre school in Ukraine, Stanislavski’s “system”, Kurbas’ system, method of working on a play, the science of theatre, actor’s textbookАнотація
Здійснено спробу реконструювати принципи основних театральних шкіл України ХІХ–ХХ століть та етапи впровадження ідей Станіславського, естетики очолюваного ним театру та його методу в українську театральну культуру. Всупереч міфам про тотальне нав’язування системи Станіславського та його методу ледь не від початків радянської влади, виявлено не менш драматичну, однак відмінну історію і точку неповернення — 22 серпня 1950 року, дату початку кампанії з глибокого, а згодом і поглибленого вивчення «системи» українським театром та українською театральною педагогікою. Незважаючи на гучну медійну кампанію, вивчення «системи» і практика сценічного мистецтва розбіглися в різні боки: від 1960-х років «систему» викладали майстри, котрі отримали іншу базову освіту, отже, й спиралися на іншу методологію і, залежно від отриманої освіти, виокремлювали у «системі» придатні для їхнього досвіду елементи і прийоми: вихованці Леся Курбаса (М. Верхацький, М. Крушельницький, В.Скляренко та ін.) і Всеволода Мейєрхольда (В. Неллі) передбачувано акцентували метод фізичних дій. Особливості репертуарної політики влади в Україні і в українських театрах зокрема у поєднанні з домінуванням театрів музично-драматичного типу, а також традицій театральних шкіл ХІХ століття (галицька театральна школа — синтетичний актор, наддніпрянська — нутро) витворили акторські стилі, що не вписуються ні у категорії Станіславського (театр удавання / переживання), ні у категорії Курбаса (театр акцентованого впливу / вияву), ні у категорії інших майстрів. Не будучи ні синтезом, ні еклектикою, ці стилі було зумовлено особливостями конкретного художнього керівника і традиціями очолюваного ним театру.
Посилання
Benedetti, J. (2004). Stanislavski. An Introduction. London; New York: Routledge.
Benedetti, J. (2008). Translator’s foreword. In Stanislavski, K. An Actor’s Work. A Student’s Diary. Transl. and ed. by Jean Benedetti. London, New York: Routledge.
Stanislavski, K. (1953a). Iz zapisey v protokolah spektakley MHT [Excerpts from the notes on the protocoles of the Moscow Art Theatre plays]. In Stanislavski, K. Stati, rechi, besedyi, pisma. Moscow: Iskusstvo, 1953.
Stanislavski, K. (1953b). Robota aktora nad soboiu: Shchodennyk uchnia: Ch. 1, 2 [An actor’s work: A student diary. Parts 1, 2]; transl. T. Olkhovskyi. Kyiv: Mystetstvo.
Stanislavski, K. (1988). Moya zhizn v iskusstve [My life in art]. In Stanislavski, K. Sobranie sochineniy: V 9 t., vol. 1 (pp. 12–50). Moscow: Iskusstvo.
Stanislavski, K. (1999), Pysmo V. A. Chahovtsu. 25.06.1918 [The letter to V.A. Tchagovets. 25.06.1918]. In Stanyslavski, K. Sobranie мsochineniy: V 8 t. Vol. 9. Moscow: Iskusstvo.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.