Театр в епоху цифрових технологій
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269774Ключові слова:
мультимедійна виражальність, цифрові технології, віртуальний театр, інтерактивність, сценічний простірАнотація
Досліджено особливості функціонування сучасного театру, пов’язані з використанням цифрових технологій. Нові комп’ютерні технології впливають на розвиток театру як виду мистецтва: з’являються унікальні форми спектаклів, нові театральні спеціальності, специфічні технології постановочної творчості і театральної справи. Нині відбувається не лише естетизація театральної техніки, а й технологізація художнього оздоблення простору театральної сцени, що є загальним процесом розвитку взаємовпливу науки і мистецтва. Також уточнено поняття «віртуальний» та «інтерактивний театр» через вплив цифрової культури. У цьому контексті впровадження нових технологій у театрі в контексті історичного розвитку пов’язано зізмінами сценографічної образності картини світу, розвитком соціально-естетичних особливостей зіткнення різних епох, збагаченням технічної оснащеності театру, що сприяє створенню нових жанрових театральних прецедентів. При цьому цифрові технології у сучасній сценографії дозволили сформувати нову культуру сценографії, доповнивши простір сцени варіативною, просторовою композицією, спеціальними ефектами, гепререальністю або, навпаки, експресіоністською розмитістю. Цифрове моделювання партитури спектаклю з використанням мультимедіа програм, збір і передача професійної інформації в глобальній мережі Інтернет— увесь цей цифровий комплекс дій об’єднуються в різнохарактерну, багатокомпонентну діяльність режисера-постановника. У сучасній театральній творчості простежено тенденції взаємодії художніх-видових мов, перетину їхніх смислових полів. Нові віртуальні технології (інтерактивний театр) дозволяють глядачеві перевтілитися зі спостерігача в співтворця, здатного впливати на розвиток і модифікацію витвору театрального мистецтва. Цифрова культура, її нові технології сприяють глобалізації сприйняття театрального мистецтва, зокрема через онлайн-трансляції спектаклів в мережі Інтернет, де нові технології, радикально впливаючи на динаміку художнього процесу, є джерелом різноманіття існування форм театрального дискурсу, його художньої практики.
Посилання
Avdoshina, I., Soshnikov V., Poznyn, V., Denisov, A., Ignatov, P., & Kuznetsov, I. (2010). Iskusstvo multimedia. Multimedia i tehnika. [Art of multimedia. Multimedia and technology]. Saint Petersburg: SPbGUP.
Astafieva, T. (2011). Kompjuternye i medijnye tehnologii v scenografii kak faktor razvitija postanovochnogo processa [Computer and media technologies in stage design as a factor in the development of the staging process]. Obschestvo. Sreda. Razvitie, 3(20), 128–133.
Bazanov, V. (2005). Tehnologija sceny [Stage technology]. Moscow: Impuls-svet.
Bobrovskaya, M., Galkin, D., Sameeva, V. (2013). Novye informacionnye tehnologii v sovremennoj scenografii [New information technologies inmodern stage design]. Gumanitarnaja informatika, 7, 93–105.
Bychkov, V. & Mankovskaya, N. (2006). Virtualnaja realnost kak fenomen sovremennogo iskusstva [Virtual reality as a phenomenon of modern art]. Estetika: Vchera. Segodnja. Vsegda, 2, 32–60.
Bychkovsky, V. (2004). Cifrovoj zvuk: neotemlemaja chast sovremennogo teatra [Digital sound: an integral part of modern theater]. Scena, 4, 18–19.
Wellington, A. (2015). Integracija multimedijnyh tehnologij v prostranstvo teatra [Integration of multimedia technologies in the space of the theater]. Gumanitarnye, socialno-jekonomicheskie i obshhestvennye nauki, 6(1), 46–48.
Gromov, N. (2006). Gorizonty scenografii. Hudozhestvennaja uslovnost v iskusstve oformlenija spektaklja [Horizons of scenography. Artistic convention in the art of performance design]. Saint Petersburg: Aksioner i K.
Winslow, C. (2004). Novye tehnologii dlja maketov teatralnyh dekoracij [New technologies for the sketches of stage design]. Scena, 4, 20–21.
Sheltrekova, Ya. & Prokopov, V. (2021). Multimedijnye tehnologii kak vyrazitel’noe sredstvo v sozdanii scenicheskogo prostranstva v dramaticheskom spektakle [Multimedia technologies as an expressive tool in the creation of stage space in a dramatic performance]. Vestnik Kemerovskogo gosudarstvennogo universiteta kul’tury i iskusstv, 56.
Shekhter T. (2005). Sovremennyiy hudozhestvennyiy protsess: osnovnyie tendentsii i perspektivyi razvitiya [Modern art process: main tendencies and perspectives of development]. In Sovremenno iskusstvo i otechestvennyiy hudozhestvennyiy rynok (pp. 37–38). Saint Petersburg: SPbGUP.
Shcherbakova, I. (2015). Interaktivnyj teatr v sovremennoj culture [Interactive theater in modern culture]. Aktualnye problemy gumanitarnyh i estestvennyh nauk, 6(2).
Brinkmann, R. (1999). The Art and Science of Digital Compositing. New York: Morgan Kaufmann.
Dixon, S. (2007). Digital Performance. The History of New Media in Theater, Dance, Performance Art, and Installation. Cambridge, Mass.: The MIT Press.
Fleischman, M. & Reinhard, U. (Eds.). (2004). Digitale Transformationen. Medienkunst als Schnittstelle von Kunst, Wissenschaft, Wirtschaft und Gesellschaft [Digital Transformations. Media Art at the Interface between Art, Science, Economy and Society]. Heidelberg.
Manovich, L. (2001). The Language of New Media. Cambridge, Mass.: The MIT Press.
Rewa, N. (2004). Scenography in Canada: Selected designers. Toronto: University of Toronto Press Incorporated.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
