Піктореалізм у контексті Бенгальського відродження
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(2).2022.269769Ключові слова:
індійський піктореалізм, «Modern Review», редактор Рамананда Чаттерджі, художник Упендра Кішор Рой Чоудхурі, Бенгальське відродженняАнотація
Розглянуто процес становлення та вдосконалення художніх періодичних друкованих видань Індії на межі ХІХ і ХХ століть у контексті мистецького розвитку і культурних рухів доби індійського національного відродження. Розглянуто основні постаті, які сформували традицію індійської ілюстрованої періодики, орієнтованої на індійського читача, Розкрито основні риси художнього оформлення таких видань. Проаналізовано принципи живописного реалізму в індійському мистецтві, які стали реакцією не тільки на захоплення західною реалістичною манерою живопису, а й сформувалися під впливом особливостей розвитку поліграфічних технологій безпосередньо в Індії. Підтверджено своєрідність розвитку друкарства індійських ілюстрованих періодичних видань на матеріалі Бенгалії. Було використано мистецтвознавчий, порівняльний та історико-культурологічний методи.
Посилання
Bharatabarsa. (1913). Vol. 1. Part 1. https://fid4sa-repository. ub.uni-heidelberg.de/1488/ DOI: 10.11588/xarep.00001488
Bharati. (1909). Vol. 33. https://fid4sa-repository.ub.uni-heidelberg.de/410/ DOI: 10.11588/xarep.00000410
Chatterjee, K. (2019). Media and Nation Building in TwentiethCentury India: Life and Times of Ramananda Chatterjee. Routledge India.
Chowdhury, U.R. & Ghosha, S. (2014). Essays on half-tone photography: a facsimile of the essays as they appeared in Penrose’s pictorial annual Kolkata. Jadavpur University.
Dr. Sangeeta (2017). Development of Modern Art Criticism in India after Independence. Notion Press.
Freitag, S. (Ed.). (2017). The Visual Turn: South Asia Across the Disciplines. London: Routledge.
Manasi o Marmabani. (1918). Vol. 1. https://fid4sa-repository.ub.uni-heidelberg.de/1415/ DOI: 10.11588/xarep.00001415
Mitter, P. (1994). Art and Nationalism in Colonial India 1850–1922: Occidental Orientations. Cambridge University Press.
Mitter, P. (1992). Much Maligned Monsters: A History of European Reactions to Indian Art. University of Chicago Press. 10. Mitter, P. (2007). The Triumph of Modernism. India’s Artists and the Avant-garde, 1922–47. Reaction Books Ltd.
Modern Review (1907–1995). https://www.ideasofindia.org/project/modern-review-2/
Pinney, C. (2004). The Printed Image and Political Struggle in India. Reaction Book Ltd.
Prabasi. (1901). Vol. 1. https://fid4sa-repository.ub.uni-heidelberg.de/946/). DOI: 10.11588/xarep.00000946
Pradipa. (1898). Vol. 1. https://fid4sa-repository.ub.uni-heidelberg.de/875/. DOI: 10.11588/xarep.00000875
Robinson, А. (1989). Satyajit Ray: The inner eye. University of California Press.
Sakha (1882). Vol. 1. https://fid4sa-repository.ub.uni-heidelberg.de/893/ DOI: 10.11588/xarep.00000893
Sandesh (1913). Vol. 1. https://fid4sa-repository.ub.uni-heidelberg.de/1115/ DOI: 10.11588/xarep.00001115
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
