Інституційні аспекти експорту українського мистецтва епохи застою: діяльність Й. Накамури та галереї «Геккосо» (Японія)
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260440Ключові слова:
українське радянське мистецтво, експорт, інституційний аспект, Спілка художників УРСР, Художній фонд, діяльність Йоко Накамури, галерея «Геккосо»Анотація
Досліджено механізми експортування творів українських художників у 1970-х — першій половині 1980-х років до Японії, вперше висвітлено діяльність галереї «Геккосо» (Токіо) та її президентки пані Йоко Накамури. На прикладі співробітництва з «Геккосо» розкрито інституційні аспекти експорту офіційного радянського (і конкретно українського) мистецтва, а також ієрархічні відносини організацій, які були залучені до процесу експортування. Завдяки вивченню архівних документів Спілки художників УРСР з’ясовано обсяги та регламент експорту через «Геккосо». Виставково-торговельна діяльність галереї занурена уширокий культурний контекст, що дозволяє зрозуміти особливості радянсько-японських стосунків у вказаний період.
Посилання
Ditkovska, S. (2014). Peredumovy stvorennya ta pochatky diyalnosti Ukrayinskogo tovarystva druzhby ta kulturnogo zvyazku z zarubizhnymy krayinamy [Prerequisites for the establishment and launch of the Ukrainian Society of Friendship and Cultural Relations with Foreign Countries], Grani (5), 102–108.
Smyrna, L. (2012). Muzeyefikaciya nonkonformizmu [Museumification of nonconformism]. Aktualni pytannya kulturologiyi, (12), 131–136.
Smyrna, L. (2012). Ukrayinski xudozhnyky-nonkonformisty — uchasnyky yevropejskyx vystavok (1970–1980-ti roky) [Ukrainian nonconformist artists — participants in European exhibitions (1970–1980s)]. Ukrayinska kultura: mynule, suchasne, shlyaxy rozvytku, 18(1), 68–70.
Mazur, N. (2019). Blizhniy gorizont svobodyi (k sotsialnoy istorii sovetskogo neofitsialnogo iskusstva 1960–70-h godov) [The near horizon of freedom (on the social history of Soviet unofficial art of the 1960s–1970s)]. Europa Orientalis, 31, 248–258.
中村曜子. // Wikipedia. https://ja.wikipedia.org/wiki/%E4%B8%AD%E6%9D%91%E6%9B%9C%E5%AD%90.
Kiba, D.V. (2021). Gumanitarnoe vzaimodeystvie Yaponii i SSSR vo vtoroy polovine XX veka [Humanitarian interaction between Japan and the USSR in the second half of the 20th century]. Noveyshaya istoriya Rossii, 1(11), 199–213.
Lyst V.Z. Borodaya do CzK Kompartiyi Ukrayiny (1976, April 22) [V.Z. Borodai’s letter to the Central Committee of the Communist Party of Ukraine]. Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine (CSAMLA). F. 581. Spr. 2034. Ark. 1–2.
Na nachalah dobrososedstva (1976). [On the basis of good neighborliness]. Sovetskaya kultura, 27(4931), 8.
Dopovidna zapyska B.O. Donskogo (1976, April 24). [Report of B.O. Donsky]. CSAMLA. Folder 581. File 2034. Р. 9.
Dopovidna zapyska B.O. Donskogo I.I. Verbi (1976, May 5). [Report of B.O. Donsky to I.I. Verba]. Ibid. Р. 17.
Lyst V. Z. Borodaya E. M. Darskomu ta M. O. Bakulevij [V.Z. Borodai’s letter to E.M. Darsky and M.O. Bakuleva]. Ibid. P. 18.
Telegrama V. Z. Borodaya M. O. Bakulyevij (1976, June 22). [V.Z. Borodai’s telegram to M.O. Bakuleva]. Ibid. P. 15.
Dovidka M. G. Sudarikova V.Z. Borodayu (1976, August 27). [M.G. Sudarikov’s report to V.Z. Borodai]. Ibid. P. 22–24.
Dopovidna zapyska V.Z. Borodaya do CzK Kompartiyi Ukrayiny (1976, September 8). [V.Z. Borodai’sreport to the Central Committee of the Communist Party of Ukraine]. Ibid. P. 25–26.
Dopovidna zapyska A. L. Moroza ministru kultury URSR S. D. Bezklubenko ta V. Z. Borodayu (1977, December 6). [A. L. Moroz’s report to the Minister of Culture of the USSR S.D. Bezklubenko and V.Z. Borodai]. Ibid. Spr. 2034. Ark. 3–4.
Dubovyk O. (2022, January 9). Record of the interview. Kyiv. Interview by M. Polyakova.
Kaspari, O. (2010). Vytoky ta rozvytok zhanru pejzazhu u tvorchosti O. Filberta [Beginnings and development of the genre of landscape in the works of O. Filbert]. Visnyk Luganskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, 6(193), part II, 137.
Dopovidna zapyska V.Z. Borodaya sekretaryu CzK Kompartiyi Ukrayiny (1978, January 4). [V.Z. Borodai’s report to the Secretary of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine]. CSAMLA. F. 581. Spr. 2239. P. 1–2.
Semya, druzya, yskusstvo: rasskazyivaet Elena Agamyan (2022, February 2). [Family, friends, art: Elena Agamyan tells]. Inshyj Kyiv. https://inkyiv.com.ua/2022/02/semya-druzya-iskusstvo-rasskazyvaet-4
Lyst V.Z. Borodayu vid M. Aczuo (1979, October 19). [M. Atsuo’s letter from V.Z. Borodai]. CSAMLA. F. 581. Spr. 2316. P. 39–40.
Boccardo, P. (1986, April 27). E nascosto qui da noi il disegno leonardesco. L’Unita, 5. http://cultiemafie.uniroma2.it/wp-content/uploads/1986/04/Funerali-di-Francesco-Serraino-LUnit%C3%A0-27-aprile-1986.pdf
溝口敦. 『消えた名画 — 「ダ・ヴィンチ習作」疑惑を追う』. 講談社 (1993). 講談社. ISBN-13 978-4062060912.
Tela Leonardesca esportata a Tokyo in otto a giudizio (1988, October 6). La Repubblica. https://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1988/06/10/tela-leonardesca-esportata-tokyo-in-otto-giudizio.html
La Vergine leonardesca fu “comprata” con 25 quadri unpressionisti (1986, July 16). L’Unita, 5. https://archivio.unita.news/assets/main/1986/07/16/page_005.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.