Міждисциплінарна критика культуріндустріальної творчості як біо-некрополітики contemporary art
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260421Ключові слова:
контемпорарна біополітика, некрополітична парадигма, contemporary art, культурна індустрія, свобода творчостіАнотація
Від зламу ХХ–ХХІ століть дискутують про стан і майбутній розвиток арт-теорій та візуальних практик, що набули статусу global contemporary продукту в умовах постфордистського суспільства квазіспоживацтва, коли культуріндустріальна ідеологія транснаціонального арт-ринку підкорює творчі інтенції митців, перетворюючи і митця, і його твір на товар. Важливим аспектом дискусії стає проблема біовлади, яка обумовлює некрополітичну парадигму contemporary культуротворення, позбавляючи абсолютної свободи творчості тим, що прищеплює сервільну комодифіковану свідомість, маніпулюючи уявою на користь арт-бізнесу, поширюючи публічним глобалізованим арт-простором реїфіковані патерни. Приватний капітал, що домінує у сфері популяризації contemporary art, відмовляє адептам трансцендентальної естетики в праві на свободу вислову поза визнаними брендів, легітимованих світовими бієнале. Анархія консюмеризму сприяє есхатологічним прогнозам смерті мистецтва і арт-критики, кінця історії мистецтва, остаточній анігіляції традиційного арт-буття через соціополітичний поворот перформативного активізму. Але міждисциплінарна критика, спираючись на теорію катастроф, пропонує інший вихід з культуротворчої ентропії: ресайклінг досвіду і судження трансцендентальної естетики як шлях подолання гістерезису арт-теорій і практик.
Посилання
Abbing, Hans. (2014). Notes on the Exploitation of Poor Artists. In Kozłowski, M., Kurant, A., Sowa, J., Szadkowski, K., Szreder, J. (eds). Joy Forever: The Political Economy of Social Creativity (pp. 83–100). London: MayFlyBooks.
Claes Oldenburg: Trowel I. 1976. Museum Kröller-Müller, Otterlo. May 22, 2012. http://rijksmuseumamsterdam.blogspot.com/2012/05/claes-oldenburg-trowel-i-1976-museum.html
Bishop, C. (2006). The Social Turn: Collaboration and Its Discontents. Artforum, 44(6),178–183.
Rancière, J. (2009). Aesthetics and its Discontents. Cambridge: Polity.
Rubio, M. (2021). Systemic strategic design: from aesthesis to every day’s life. Academia Letters, Article 1056. https://doi.org/10.20935/AL1056
Bosenko, A. (2021). Poslednee vremya II. Svobodnoe vremya kak svershenie vseh vremen [The final time II. Free time as an accomplishment of all times]. Kyiv: Feniks.
Kaiser, F.W. (2019). Highbrow / Lowbrow. Zur Legitimität einer kulturellen Wertsphäre im Zeitalter der Globalisierung. Academia.edu. https://www.academia.edu/39886018
Shukaitis, S. (2014). Art strikes and the metropolitan factory. In: Kozłowski, M., Kurant, A., Sowa, J., Szadkowski, K., Szreder, J. (eds). Joy Forever: The Political Economy of Social Creativity (pp. 227–236). London: MayFlyBooks.
Kurant, A., Sowa, J., Szadkowski, K. (2014). Afterword: Do We Need a Lab? Capture, Exploitation and Resistance in Contemporary Creative Communities. In Kozłowski, M., Kurant, A., Sowa, J., Szadkowski, K., Szreder, J. (eds). Joy Forever: The Political Economy of Social Creativity (pp. 249–258). London: MayFlyBooks.
Lee, R. (2018). On the Concepts of Committed Art and Committed Artists https://www.academia.edu/37375124
Foucault, M. (2004). Arheologiya znaniya [Archaeology of knowledge]. Saint Petersburg: Gumanitarnaya Akademiya; Universitetskaya kniga.
Rădescu, E. (2012). Fordism. Post-Fordism and attempts toreposition art in globalization. In Ion, R., Rădescu, E. (eds.) PAVILION # 16. Tactics for the here and now. Reader of Bucharest Biennale 5. May 25 — July 22 (pp. 11–17). Bucharest, Romania: Artphoto Asc.
Fontaine, C. (2013). Human strike within the field of libidinal economy. In Gallagher, K., Nasadowski, B., Schultz, H. (eds). XOXO: Love Letters to our Friends, Hate Mail to our Frenemies. On Commitment and Withdrawal (pp. 218–226). https://www.academia.edu/6931603/
Léger, M. (2017). Good. Good Effort (pp. 8–17). Stavanger: Rogaland Kunstsenter, Norway.
Belting, H. (2012). Contemporary Art as Global Art. A Critical Estimate. http://www.xzine.org/rhaa/2012/11/29/contemporary-art-as-global-art-a-critical-estimate/
Bowie, A. (2003). What comes after art? Joughin, J., Malpas, S. (eds.) The new aestheticism. Manchester: Manchester University Press.
Rattray, M. F. (2014). Functional Anarchism(s) and the Theory of Global Contemporary Art. In A Thesis in the Department of Art History. Presented in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Doctor of Philosophy (Art History) at Concordia University Montréal, Québec, Canada. https://www.academia.edu/5523674/
Newman, S. (2001). From Bakunin to Lakan: Anti-authoritarianism and the Dislocation of Power. Lanham: Lexington Books.
Weir, K. (2010). In this together: The aesthetics of inclusion. In Wallace, M. (ed.) 21st century: art in the first decade (pp. 24–33). South Brisbane: Queensland Art Gallery.
Florida, R. (2002). The Rise of the Creative Class: And How it’s Transforming Work, Leisure, Community and Everyday Life. New York: Basic Books.
Rasmussen, M.B. (2012). Art, Revolution and Communisation: On the Transcendence of Art as Meaning without Reality. Third Text, 26(2), 229–242. https://doi.org/10.1080/09528822.2012.663973
Yudkin, I.M. (2008). Formuvannia vyznachnykiv ukrainskoi kultury: kulturolohichni studii [Development of determinants of Ukrainian culture: cultural research]. Kyiv: Instytut kulturolohii Akademii mystetstv Ukrainy.
Denysko, P.V. (2017). “Chysti” vidnosyny ta novi komunikatsiini tekhnolohii [“Clear” relationhip and new communication technologies]. Filosofiia ta politolohiia v konteksti suchasnoi kultury, 1 (16), 130–143.
Afonin, E.A., Bandurka, O.M., Martynov, A.Yu. (2008). Sotsialni tsykly: istoryko-sotsiolohichnyi pidkhid [Social cycles: cultural-historical approach]. Kharkiv: Tytul.
Yudin, A. (2011). Maks Horkhaymer: ot marksizma k negativnoy filosofii. Horkhaymer M. Zatmenie razuma. K kritike instrumentalnogo razuma [Max Horkheimer: From Marxism to the negative philosophy]. Moscow: «Kanon+», ROOY «Reabylytatsyia». 214–222.
Protas, M. (2009). Stylovi stratehii rozvytku ukrainskoi skulptury ХХ–ХХІ st. Model evoliutsii [Style strategies of development of Ukrainian sculpture of the 20th and 21st centuries: A model of evolution]. Kyiv: Ukrainska vydavnycha spilka.
Poston, T., Stewart, I. (1980). Teoriya katastrof i eyo prilozhenie [Catastrophe theory and its applications]. Moscow: Mir.
Koptsik, V. A., Ryizhov, V. P., Petrov, V. M. (2004). Etyudyi po teorii iskusstva: Dialog este-stvennyih i gumanitarnyih nauk [Essays on the theory of art: Dialogue of the natural sciences and humanities]. Moscow: OGI.
Diamond, D. (2019). Perevorot. Zlamni momenty v krainakh, shcho perezhyvaiut kryzu [Upheaval: Turning Points for Nations in Crisis]. Kyiv: KM–BUKS.
Kizima, V. (2005). Totallogiya ( filosofiya obnovleniya) [Total-logy (philosophy of renewal)]. Kiev: PARAPAN.
Sewell, W.H. (2005). Logics of history: social theory and social transformation. Chicago: University of Chicago Press.
Lazzarato, M. (n. d.). From biopower to biopolitics. http://www.generation-online.org/c/fcbiopolitics.htm
Shevchuk, D. (2010). Biopolityka yak paradyhma rozuminnia fenomenu politychnoho v suchasnii filosofii [Biopolitics as a paradigm of understanding the henomenon of the political in contemporary philosophy]. Naukovi zapysky. Seriia “Filosofiia,” 7, 59–70. https://eprints.oa.edu.ua/3742/1/Shevchuk.pdf
Protas, M. (2020). Mystetstvo postkultury: tendentsii, ryzyky, perspektyvy [The art of postculture: tendencies, risks, perspectives]. Kyiv: Instytut problem suchasnoho mystetstva Natsionalnoi akademii mystetstv Ukrainy.
Léger, M.J. (2015). The Agency of Art in the Unconscious. In Tatlić, Š., Nikolić, G. (eds.) The Gray Zones of Creativity and Capital (pp. 40–50). Amsterdam: Institute of Network Cultures.
Shkepu, M.A. (2010). Estetika bezobraznogo Karla Rozenkrantsa [The aesthetics of ugliness]. Kyiv: Feniks.
Vishmidt, M. (2014). Notes on Speculation as a Mode of Productionin Art and Capital. In Kozłowski, M., Kurant, A., Sowa, J., Szadkowski, K., Szreder, J. (eds). Joy Forever: The Political Economy of Social Creativity (pp. 47–62). London: MayFlyBooks.
Bosenko, A.V. (2009). Sluchaynaya svoboda iskusstva [Random freedom of art]. Kyiv: Himdzhest.
Voznyak, V. S. (1994). Metafizika rassudka i razuma: Opyit nesistematicheskoy samokritiki [Metaphysics of reason and mind: An experience of non-systematic self-criticism]. Kyiv: Samvatos.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
